Значення в інших словниках
-
вентилятор —
у. вітрогін.
Словник синонімів Караванського
-
вентилятор —
[веинтиел’атор] -ра, м. (на) -р'і, мн. -рие, -р'іў
Орфоепічний словник української мови
-
вентилятор —
Вентилятор — fan, ventilator — *Lüfter, Wettermaschine, Ventilator — пристрій для перемішування чи переміщування під певним тиском повітря, газів або сумішей їх з дрібними частинками...
Гірничий енциклопедичний словник
-
вентилятор —
-а, ч. Пристрій, що, швидко переміщуючи спеціальними лопатями повітря, служить для провітрювання приміщення, а також використовується в ряді виробничих процесів.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
вентилятор —
Вітрячок, вітрогінка
Словник чужослів Павло Штепа
-
вентилятор —
ВЕНТИЛЯ́ТОР, а, ч. Пристрій, що служить для вентиляції приміщення, механізму або для подачі потоку повітря. Вентилятор висів на стіні ..
Словник української мови у 20 томах
-
вентилятор —
вентиля́тор (від лат. ventilo – дму) прилад для перемішування чи переміщування під певним тиском повітря, газів або сумішей їх з дрібними частинками; застосовують для очищення повітря в приміщеннях та на шахтах, для створення штучної тяги в топках котлів.
Словник іншомовних слів Мельничука
-
вентилятор —
Прилад для переміщення газу між ділянками з невел. різницею тисків; застосовується, зокрема, для кондиціювання, вентиляції, сушіння та очищення від пилу.
Універсальний словник-енциклопедія
-
вентилятор —
Вентиля́тор, -ра; -тори, -рів
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
-
вентилятор —
ВЕНТИЛЯ́ТОР, а, ч. Пристрій, що, швидко переміщуючи спеціальними лопатями повітря, служить для провітрювання приміщення, а також використовується в ряді виробничих процесів.
Словник української мови в 11 томах