вентилятор
вентиля́тор
іменник чоловічого роду
Джерело:
Орфографічний словник української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- вентилятор — у. вітрогін. Словник синонімів Караванського
- вентилятор — [веинтиел’атор] -ра, м. (на) -р'і, мн. -рие, -р'іў Орфоепічний словник української мови
- вентилятор — Вентилятор — fan, ventilator — *Lüfter, Wettermaschine, Ventilator — пристрій для перемішування чи переміщування під певним тиском повітря, газів або сумішей їх з дрібними частинками... Гірничий енциклопедичний словник
- вентилятор — -а, ч. Пристрій, що, швидко переміщуючи спеціальними лопатями повітря, служить для провітрювання приміщення, а також використовується в ряді виробничих процесів. Великий тлумачний словник сучасної мови
- вентилятор — Вітрячок, вітрогінка Словник чужослів Павло Штепа
- вентилятор — ВЕНТИЛЯ́ТОР, а, ч. Пристрій, що служить для вентиляції приміщення, механізму або для подачі потоку повітря. Вентилятор висів на стіні .. Словник української мови у 20 томах
- вентилятор — вентиля́тор (від лат. ventilo – дму) прилад для перемішування чи переміщування під певним тиском повітря, газів або сумішей їх з дрібними частинками; застосовують для очищення повітря в приміщеннях та на шахтах, для створення штучної тяги в топках котлів. Словник іншомовних слів Мельничука
- вентилятор — Прилад для переміщення газу між ділянками з невел. різницею тисків; застосовується, зокрема, для кондиціювання, вентиляції, сушіння та очищення від пилу. Універсальний словник-енциклопедія
- вентилятор — Вентиля́тор, -ра; -тори, -рів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- вентилятор — ВЕНТИЛЯ́ТОР, а, ч. Пристрій, що, швидко переміщуючи спеціальними лопатями повітря, служить для провітрювання приміщення, а також використовується в ряді виробничих процесів. Словник української мови в 11 томах