вентилятор

вентиля́тор

іменник чоловічого роду

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. вентилятор — у. вітрогін. Словник синонімів Караванського
  2. вентилятор — [веинтиел’атор] -ра, м. (на) -р'і, мн. -рие, -р'іў Орфоепічний словник української мови
  3. вентилятор — Вентилятор — fan, ventilator — *Lüfter, Wettermaschine, Ventilator — пристрій для перемішування чи переміщування під певним тиском повітря, газів або сумішей їх з дрібними частинками... Гірничий енциклопедичний словник
  4. вентилятор — -а, ч. Пристрій, що, швидко переміщуючи спеціальними лопатями повітря, служить для провітрювання приміщення, а також використовується в ряді виробничих процесів. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. вентилятор — Вітрячок, вітрогінка Словник чужослів Павло Штепа
  6. вентилятор — ВЕНТИЛЯ́ТОР, а, ч. Пристрій, що служить для вентиляції приміщення, механізму або для подачі потоку повітря. Вентилятор висів на стіні .. Словник української мови у 20 томах
  7. вентилятор — вентиля́тор (від лат. ventilo – дму) прилад для перемішування чи переміщування під певним тиском повітря, газів або сумішей їх з дрібними частинками; застосовують для очищення повітря в приміщеннях та на шахтах, для створення штучної тяги в топках котлів. Словник іншомовних слів Мельничука
  8. вентилятор — Прилад для переміщення газу між ділянками з невел. різницею тисків; застосовується, зокрема, для кондиціювання, вентиляції, сушіння та очищення від пилу. Універсальний словник-енциклопедія
  9. вентилятор — Вентиля́тор, -ра; -тори, -рів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  10. вентилятор — ВЕНТИЛЯ́ТОР, а, ч. Пристрій, що, швидко переміщуючи спеціальними лопатями повітря, служить для провітрювання приміщення, а також використовується в ряді виробничих процесів. Словник української мови в 11 томах