вентилятор
ВЕНТИЛЯ́ТОР, а, ч.
Пристрій, що служить для вентиляції приміщення, механізму або для подачі потоку повітря.
Вентилятор висів на стіні .. і, незважаючи на нестерпну задуху, не працював (Ірина Вільде);
Підійшов кельнер і сказав Горбатюкові, що на них чекають у приміщенні. Довелось іти всередину. Там було парко, та, коли зайшли за відгороджений ширмою закапелок, обличчя приємно торкнувся свіжий вітерець вентилятора (І. Білик);
Вентилятор молотарки комбайна, створюючи струмінь повітря, сприяє відокремленню зерна від соломи і полови (з наук.-техн. літ.);
Звичайно всередині системного блока розташовані два вентилятори: один – у блоці живлення, другий – у системі охолодження процесора (з наук.-техн. літ.);
У виробничих і лабораторних приміщеннях використовують припливні та витяжні вентилятори (із журн.).
Значення в інших словниках
- вентилятор — вентиля́тор іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- вентилятор — у. вітрогін. Словник синонімів Караванського
- вентилятор — [веинтиел’атор] -ра, м. (на) -р'і, мн. -рие, -р'іў Орфоепічний словник української мови
- вентилятор — Вентилятор — fan, ventilator — *Lüfter, Wettermaschine, Ventilator — пристрій для перемішування чи переміщування під певним тиском повітря, газів або сумішей їх з дрібними частинками... Гірничий енциклопедичний словник
- вентилятор — -а, ч. Пристрій, що, швидко переміщуючи спеціальними лопатями повітря, служить для провітрювання приміщення, а також використовується в ряді виробничих процесів. Великий тлумачний словник сучасної мови
- вентилятор — Вітрячок, вітрогінка Словник чужослів Павло Штепа
- вентилятор — вентиля́тор (від лат. ventilo – дму) прилад для перемішування чи переміщування під певним тиском повітря, газів або сумішей їх з дрібними частинками; застосовують для очищення повітря в приміщеннях та на шахтах, для створення штучної тяги в топках котлів. Словник іншомовних слів Мельничука
- вентилятор — Прилад для переміщення газу між ділянками з невел. різницею тисків; застосовується, зокрема, для кондиціювання, вентиляції, сушіння та очищення від пилу. Універсальний словник-енциклопедія
- вентилятор — Вентиля́тор, -ра; -тори, -рів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- вентилятор — ВЕНТИЛЯ́ТОР, а, ч. Пристрій, що, швидко переміщуючи спеціальними лопатями повітря, служить для провітрювання приміщення, а також використовується в ряді виробничих процесів. Словник української мови в 11 томах