веприще

ВЕПРИ́ЩЕ, а, ч.

Збільш. до вепр.

Зайшов старий до кучі й очам своїм не вірить: там лежить такий веприще, що чудо (з казки);

* У порівн. Князь розлютився, ніби язвлений веприще, не знав, на кому зігнати злість (Д. Міщенко).