веранда
ВЕРА́НДА, и, ж.
Прибудова до будинку або до однієї з його стін; тераса (у 4 знач.).
З будинку ліворуч на веранду виходить Любов (Леся Українка);
– Дощ .. Що таке дощ нам отут, на веранді під дахом? Приємність (П. Козланюк);
Кость Горобенко пiдiйшов до поручнiв веранди i повними грудьми вдихнув свiжого повiтря (Б. Антоненко-Давидович);
He пpигaдyю, cкiльки зaгaлoм гoдин я пpocтoяв кoлo вiкнa тiєї ж тaки веранди, виглядaючи з-зa вyличнoгo poгy йoгo [батька] пoвepнeння (Ю. Андрухович).
Словник української мови (СУМ-20)