вербняк

ВЕРБНЯ́К, ВЕРБНИ́К, у́, ч., збірн.

Зарості верб або верболозу; вербовий гай.

Весняна повідь підхопила його й понесла хутко-хутко, кружляючи поміж сокорами, вербами, дубами, крізь чудові зарості вербняку й лози (О. Довженко);

Тису стискають густі вербняки (Ю. Гойда);

Десь у прибережному вербняку моторошно завивав сич (В. Чемерис).

Значення в інших словниках

1. вербняк — вербня́к іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
2. вербняк — див. вербник.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. вербняк — див. верба  Словник синонімів Вусика
4. вербняк — ВЕРБОЛІ́З (кущ, рідше — невелике дерево з довгими й тонкими гілками та вузьким листям, а також зарості цієї рослини), ЛОЗА́, ЛОЗИ́НА, ТАЛ, ТА́ЛА рідше, ШЕЛЮГА́, ШЕЛЮ́Г рідше; КРАСНОТА́ЛЬ (червоний верболіз); ЛОЗНЯ́К, ЛОЗИ́ННЯ розм.  Словник синонімів української мови
5. вербняк — ВЕРБНЯ́К див. вербни́к.  Словник української мови в 11 томах
6. вербняк — Вербняк, -ка м. = вербник. Желех.  Словник української мови Грінченка