вергнути —
Ве́ргнути: — із силою кинути, шпурнути [52]
Словник з творів Івана Франка
вергнути —
ве́ргнути дієслово доконаного виду
Орфографічний словник української мови
вергнути —
див. вергати.
Великий тлумачний словник сучасної мови
вергнути —
КИ́НУТИ кого, що (помахом руки, рук змусити летіти, падати або змусити летіти з метою влучити в когось, щось і т. ін.), МЕТНУ́ТИ, ШПУРНУ́ТИ розм., ЖБУРНУ́ТИ розм., ЖБУ́РИТИ розм., ШВИРГНУ́ТИ розм., ШВИРГОНУ́ТИ підсил. розм., ШВА́РКНУТИ розм.
Словник синонімів української мови
вергнути —
ВЕ́РГНУТИ див. вергати.
Словник української мови в 11 томах