Словник української мови в 11 томах

вергнути

ВЕ́РГНУТИ див. вергати.

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. вергнути — Ве́ргнути: — із силою кинути, шпурнути [52]  Словник з творів Івана Франка
  2. вергнути — ве́ргнути дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
  3. вергнути — див. вергати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. вергнути — ВЕ́РГНУТИ див. ве́рга́ти.  Словник української мови у 20 томах
  5. вергнути — КИ́НУТИ кого, що (помахом руки, рук змусити летіти, падати або змусити летіти з метою влучити в когось, щось і т. ін.), МЕТНУ́ТИ, ШПУРНУ́ТИ розм., ЖБУРНУ́ТИ розм., ЖБУ́РИТИ розм., ШВИРГНУ́ТИ розм., ШВИРГОНУ́ТИ підсил. розм., ШВА́РКНУТИ розм.  Словник синонімів української мови