вергатися
ВЕ́РГА́ТИСЯ, ве́рга́юся, ве́рга́єшся, недок., ВЕ́РГНУТИСЯ і ВЕ́РГТИСЯ, гнуся, гнешся, док., розм.
1. Кидатися падати.
Пішов на кришу, де чекала жінка, Так та з страху лиш скрикнула в нетямі, Вниз верглась і розбилася об камінь (Фр., X, 1954, 163).
2. тільки недок. Пас. до ве́рга́ти.
Словник української мови (СУМ-11)