вергтися —
Кинутися, Та чуєш, що він (орел) гнеть вниз вержесь — кров пролити. [Звн 147]; Вниз верглась і розбилася об камінь. [Звн 287]; [ВЛ]
Словник з творів Івана Франка
вергтися —
ве́ргтися дієслово недоконаного виду
Орфографічний словник української мови
вергтися —
див. вергатися.
Великий тлумачний словник сучасної мови
вергтися —
ВЕ́РГТИСЯ див. ве́рга́тися.
Словник української мови в 11 томах