верейка

ВЕРЕ́ЙКА, и, ж.

Кошик перев. круглої форми з ручками, виплетений із лози чи рогози.

– Було так, Никаноре? – Було. Бачив в'юни і в печі, і під припічком у верейці, – з жалем промовив лакуза (М. Стельмах);

Пересміюючись, жартуючи з рибалками, жінки залізли в баркас та почали нагрібати у верейки рибу (Ю. Збанацький);

Не встигла занести кріп (повнісіньку верейку з верхом) у сіни, як уперіщив дощ (із журн.).

Значення в інших словниках

1. верейка — вере́йка іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
2. верейка — -и, ж. Кошик (перев. круглої форми) з ручками, виплетений з лози, рогозу, що його використовують для зберігання або перенесення чого-небудь.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. верейка — КО́ШИК (виплетений з лози, рогозу, лубу тощо виріб, призначений для перенесення або зберігання чогось), КО́ШІ́ЛЬ, КОРЗИ́НА, КІШ, ПЛЕТІ́НКА, ОПА́ЛКА діал., КОБЕ́ЛЯ діал., КОШІ́ВКА діал.; КО́РОБ, КО́ЗУБ, КО́ЗУБЕНЬ, КОЗУБНЯ́, КОЗУ́БКА діал.  Словник синонімів української мови
4. верейка — ВЕРЕ́ЙКА, и, ж. Кошик (перев. круглої форми) з ручками, виплетений з лози, рогози, який використовують для зберігання або перенесення чого-небудь. Пересміюючись, жартуючи з рибалками, жінки залізли в баркас та почали нагрібати у верейки рибу (Збан., Мор.  Словник української мови в 11 томах