верейка
ВЕРЕ́ЙКА, и, ж. Кошик (перев. круглої форми) з ручками, виплетений з лози, рогози, який використовують для зберігання або перенесення чого-небудь.
Пересміюючись, жартуючи з рибалками, жінки залізли в баркас та почали нагрібати у верейки рибу (Збан., Мор. чайка, 1959, 51);
— Було так, Никаноре? — Було. Бачив в’юни і в печі, і під припічком у верейці, — з жалем промовив лакуза (Стельмах, І, 1962, 98).
Словник української мови (СУМ-11)