Словник української мови у 20 томах

верескотати

ВЕРЕСКОТА́ТИ, очу́, оти́ш, недок.

Видавати високі, різкі, пронизливі звуки (перев. про птахів).

Пташки верескотали за вікном – раділи сонечку і початку весни (із журн.).

Словник української мови (СУМ-20)