верескучий
ВЕРЕСКУ́ЧИЙ, а, е.
Те саме, що верескли́вий.
Жарко ставало від пекучого сорому за той верескучий крик (О. Гончар).
Словник української мови (СУМ-20)ВЕРЕСКУ́ЧИЙ, а, е.
Те саме, що верескли́вий.
Жарко ставало від пекучого сорому за той верескучий крик (О. Гончар).
Словник української мови (СУМ-20)