вересневий
ВЕРЕСНЕ́ВИЙ, а, е.
Стос. до вересня.
Тієї ж весільної вересневої ночі Яшко зозла вивернув лавочку, котру приладнав біля Полиних воріт, і жбурнув її в бур'яни (М. Коцюбинський);
Чудесний вересневий день починався пташиним співом (О. Копиленко);
Весь світ посірів, і почався обложний дощ, рівномірний і тихий, з тих вересневих дощів, які заходять надовго (О. Гончар);
Вода, нагріта сонцем вересневим, вже не відстрашує (В. Стус);
// Характерний для вересня, притаманний вересню.
Втішно було знати: ще не осінь, не вереснева позолота, .. всеньке літо попереду (Є. Пашковський);
Раптом серед літа повіяло вересневою прохолодою (із журн.).
Словник української мови (СУМ-20)