веретяний
ВЕРЕ́ТЯНИЙ, а, е, розм.
Вигот. з вереття (у 1 знач.).
У своїй веретяній свитині .. Остап здавався мені гайдамакою (Ганна Барвінок);
Між піччю і причілковою стіною – постіль, яку на запічку встеляли соломою, вряди-годи солому напихали у веретяні мішки, аби м'якше спалося (з Інтернету).
Словник української мови (СУМ-20)