версифікаторський
ВЕРСИФІКА́ТОРСЬКИЙ, а, е, літ.
Те саме, що версифікаці́йний.
Не вважаючи на його [Глушкевича] версифікаторський талант і на безсумнівно артистичне почуття, ми не почуваємо при читанню [читанні] його “стихотворений” [віршів] ані зворушення, ані жалю (І. Франко);
На величезній більшості строф лежить печать повної версифікаторської безпорадності (М. Зеров);
Основний масив поетичної продукції молодого В. Стуса становлять вірші-шкіци, вірші – учнівські замальовки, в яких відточувалася версифікаторська вправність (із журн.).
Словник української мови (СУМ-20)