версифікаційний

ВЕРСИФІКАЦІ́ЙНИЙ, а, е, літ.

Стос. до версифікації.

Засвоївши вітчизняні та світові традиції, Є. Маланюк створив неповторний художній світ ідей та образів, на новий щабель підніс версифікаційну культуру, ставши “імператором залізних строф” (з наук.-попул. літ.);

У вірші “Бувають хвилі – серце мліє” слід відзначити версифікаційну вправність Івана Франка, яка позначилася на емоційній наснаженості твору (з навч. літ.);

Для нас фактура цього вірша [“Енеїди”] видається тяженькою, .. але для сучасників Котляревського це було справжнє версифікаційне диво (М. Зеров).

Значення в інших словниках

1. версифікаційний — версифікаці́йний прикметник  Орфографічний словник української мови
2. версифікаційний — -а, -е. Стос. до версифікації, пов'язаний із мистецтвом писання віршів. Версифікаційна культура.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. версифікаційний — Версифікаці́йний, -на, -не  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
4. версифікаційний — ВЕРСИФІКАЦІ́ЙНИЙ, а, е. Прикм. до версифіка́ція. В основі Шевченкової ритміки лежить версифікаційна форма української народної пісні (Іст. укр. літ., І, 1954, 220).  Словник української мови в 11 томах