версифікація

ВЕРСИФІКА́ЦІЯ, ї, ж., літ.

Те саме, що віршува́ння.

Це ті, що оглушують читача .. з приводу якоїсь чергової революції в мистецтві, якогось нового досягнення у словотворчості, версифікації (В. Еллан-Блакитний);

Рецензент “Культури і побуту” писав, .. що молодь “просто починає ніби з верлібру, не оволодівши й початками версифікації” (М. Драй-Хмара);

З версифікацією чомусь зразу не наладжувалося (Ю. Смолич);

М. Вороний багато перекладав французьких поетів, що позначилося й на його власній творчості, зокрема на манері версифікації (В. Русанівський).

Значення в інших словниках

1. версифікація — версифіка́ція іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
2. версифікація — -ї, ж. 1》 Система організації поетичної віршованої мови; віршування. 2》 Складання віршів.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. версифікація — • версифікація (лат. versificatio — віршування) - мистецтво будувати віршовану мову за певними правилами. Див. Віршування.  Українська літературна енциклопедія
4. версифікація — версифіка́ція (лат. versificatio, від versifico – складаю вірші) віршування, а також наука про нього.  Словник іншомовних слів Мельничука
5. версифікація — Версифіка́ція, -ції, -цією; -ка́ції, -цій  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
6. версифікація — ВЕРСИФІКА́ЦІЯ, ї, ж. 1. Система організації поетичної віршованої мови; віршування. Тільки тепер дехто починає вчитися версифікації, а більшість то й досі не признає її (Л. Укр., V, 1956, 75); Це ті, що оглушують читача..  Словник української мови в 11 томах