вертливо
ВЕРТЛИ́ВО.
Присл. до вертли́вий.
– Дмитре, тебе шеф викликає, – сказала на ходу Людочка, вертливо пробігаючи через загальну кімнату в свій закуток із комп'ютером (із журн.).
Словник української мови (СУМ-20)ВЕРТЛИ́ВО.
Присл. до вертли́вий.
– Дмитре, тебе шеф викликає, – сказала на ходу Людочка, вертливо пробігаючи через загальну кімнату в свій закуток із комп'ютером (із журн.).
Словник української мови (СУМ-20)