вертячка
ВЕРТЯ́ЧКА¹, и, ж., розм.
Те саме, що ценуро́з.
Вертячка – паразитарна інфекція, яка уражає мозок овець, кіз, рідше – коней, верблюдів і диких тварин через личинки, глисти інших тварин (собак, лисиць та ін.), що потрапляють до організму з травою та водою (з наук.-попул. літ.);
Пухир у мозку як причину вертячки овець виявив Вепфер у 1675 р. (із журн.).
ВЕРТЯ́ЧКА², и, ж.
Водяний жук.
А ось кружляють по воді вертячки, вони теж полюють, ці хижі чорненькі жучки (О. Копиленко).
Словник української мови (СУМ-20)