вертячка
ВЕРТЯ́ЧКА¹, и, ж., розм.
Те саме, що ценуро́з.
Вертячка – паразитарна інфекція, яка уражає мозок овець, кіз, рідше – коней, верблюдів і диких тварин через личинки, глисти інших тварин (собак, лисиць та ін.), що потрапляють до організму з травою та водою (з наук.-попул. літ.);
Пухир у мозку як причину вертячки овець виявив Вепфер у 1675 р. (із журн.).
ВЕРТЯ́ЧКА², и, ж.
Водяний жук.
А ось кружляють по воді вертячки, вони теж полюють, ці хижі чорненькі жучки (О. Копиленко).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- вертячка — вертя́чка 1 іменник жіночого роду хвороба вертя́чка 2 іменник жіночого роду, істота водяний жук Орфографічний словник української мови
- вертячка — -и, ж. Водяний жук. Великий тлумачний словник сучасної мови
- вертячка — див. заметіль Словник синонімів Вусика
- вертячка — ВЕРТІ́Ж (хвороба овець, кіз, яку спричиняють личинки стрічкового глиста, що потрапляють у мозок), ВЕРТЯ́ЧКА, МЕТЕ́ЛИЦЯ діал. Овечку одну метелиця напала (Ганна Барвінок). Словник синонімів української мови
- вертячка — ВЕРТЯ́ЧКА¹, и, ж. Те саме, що верті́ж. ВЕРТЯ́ЧКА², и, ж. Водяний жук. А ось кружляють по воді вертячки, вони теж полюють, ці хижі чорненькі жучки (Коп., Як вони.., 1961, 10). Словник української мови в 11 томах