веселочка
ВЕСЕ́ЛОЧКА, и, ж.
Зменш.-пестл. до весе́лка.
Розкажи, як за горою Сонечко сідає, Як у Дніпра веселочка Воду позичає (Т. Шевченко);
* У порівн. Птах розчинився, поплив по оболоні прозорими краплями, які затремтіли й заграли на сонці, кожна в маленькій, як веселочка, короні (Валерій Шевчук).
Словник української мови (СУМ-20)