веселощі

ВЕСЕ́ЛОЩІ, ів, мн.

1. Почуття внутрішнього задоволення, радісного настрою, безтурботності, схильності до розваг, жартів і т. ін.

Радістю і веселощами б'ється серце у Христі (Панас Мирний);

У серці – веселощі й зухвалість (Д. Бузько);

Він [Демид] посміхавсь увесь свій вік – у радощах і в горі, в веселощах і в праці, і в незлобивому глузуванні з людей і з самого себе (О. Довженко).

2. Веселі розваги, розмови, забави і т. ін.

Розсівшись найближче до ялини, він [інспектор] підморгував на хлопців, диригував рукою, сміявся, заохочував школярів до веселощів (С. Васильченко);

В розпал веселощів .. від грейдера до їхнього табору повернуло дві сліпучі фари (Ю. Яновський);

Спалахують суцвіття феєрверків, сніп кольорових іскор над юрбою. Невтримний шал веселощів і свята (Л. Костенко).

Значення в інших словниках

1. веселощі — весе́лощі множинний іменник  Орфографічний словник української мови
2. веселощі — -ів, мн. 1》 Стан внутрішнього задоволення, радісного настрою, безтурботності, схильності до розваг, жартів і т. ін. 2》 Веселі розваги, розмови і т. ін.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. веселощі — I вечірки, вечорниці, витівки, витребеньки, галай-балай, грай-пустощі, грища, гулі, гулянка і гулянка, гульба, гульбища, гульбище, гульбощі, гуляння, гулятика, гульки, гульня, дозвілля, досвітки, забава, забави, забавки, засидини, ігрища, колодки...  Словник синонімів Вусика
4. веселощі — РОЗВА́ГА (те, що розвеселяє, розважає людину), УТІ́ХА (ВТІ́ХА), РОЗРА́ДА, УТІША́ННЯ (ВТІША́ННЯ), ВИ́ГРАШКА, ПОТУ́ХА розм.; ЗАБА́ВА, ЗА́БАВКА, ПОТІ́ХА, І́ГРАШКА розм., РО́ЗРИВКА діал.  Словник синонімів української мови
5. веселощі — Весе́лощі, -щів, -щам, -щами  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
6. веселощі — ВЕСЕ́ЛОЩІ, ів, мн. 1. Стан внутрішнього задоволення, радісного настрою, безтурботності, схильності до розваг, жартів і т. ін. Радістю і веселощами б’ється серце у Христі (Мирний, III, 1954, 37); Серед гурту заробітчан-українців вибухнув сміх...  Словник української мови в 11 томах