веселощі

Весе́лощі, -щів, -щам, -щами

Значення в інших словниках

1. веселощі — весе́лощі множинний іменник  Орфографічний словник української мови
2. веселощі — -ів, мн. 1》 Стан внутрішнього задоволення, радісного настрою, безтурботності, схильності до розваг, жартів і т. ін. 2》 Веселі розваги, розмови і т. ін.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. веселощі — ВЕСЕ́ЛОЩІ, ів, мн. 1. Почуття внутрішнього задоволення, радісного настрою, безтурботності, схильності до розваг, жартів і т. ін. Радістю і веселощами б'ється серце у Христі (Панас Мирний); У серці – веселощі й зухвалість (Д.  Словник української мови у 20 томах
4. веселощі — I вечірки, вечорниці, витівки, витребеньки, галай-балай, грай-пустощі, грища, гулі, гулянка і гулянка, гульба, гульбища, гульбище, гульбощі, гуляння, гулятика, гульки, гульня, дозвілля, досвітки, забава, забави, забавки, засидини, ігрища, колодки...  Словник синонімів Вусика
5. веселощі — РОЗВА́ГА (те, що розвеселяє, розважає людину), УТІ́ХА (ВТІ́ХА), РОЗРА́ДА, УТІША́ННЯ (ВТІША́ННЯ), ВИ́ГРАШКА, ПОТУ́ХА розм.; ЗАБА́ВА, ЗА́БАВКА, ПОТІ́ХА, І́ГРАШКА розм., РО́ЗРИВКА діал.  Словник синонімів української мови
6. веселощі — ВЕСЕ́ЛОЩІ, ів, мн. 1. Стан внутрішнього задоволення, радісного настрою, безтурботності, схильності до розваг, жартів і т. ін. Радістю і веселощами б’ється серце у Христі (Мирний, III, 1954, 37); Серед гурту заробітчан-українців вибухнув сміх...  Словник української мови в 11 томах