веслувальник

ВЕСЛУВА́ЛЬНИК, а, ч.

Той, хто займається веслуванням.

Люди почали мовчки розсаджуватися в човні. Сіли на свої місця дві пари веслувальників (А. Шиян);

Тиха вода, одначе ж, несла добре, зносила й зносила вниз, і веслувальники попопріли, поки нарешті причалили під високою рудою кручею (І. Білик);

Труханів острів, розташований на Дніпрі, приваблює киян – любителів різних видів спорту. Кого там тільки не зустрінеш: парашутистів, авіамоделістів, веслувальників, плавців (з газ.).

Значення в інших словниках

1. веслувальник — веслува́льник іменник чоловічого роду, істота  Орфографічний словник української мови
2. веслувальник — -а, ч. Той, хто займається веслувальним спортом.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. веслувальник — ВЕСЛУВА́ЛЬНИК, а, ч. Той, хто займається веслувальним спортом. Труханів острів, розташований на Дніпрі, приваблює киян — любителів різних видів спорту. Кого там тільки не зустрінеш: парашутистів, авіамоделістів, веслувальників, плавців (Рад. Укр.  Словник української мови в 11 томах