веслувальник
ВЕСЛУВА́ЛЬНИК, а, ч.
Той, хто займається веслуванням.
Люди почали мовчки розсаджуватися в човні. Сіли на свої місця дві пари веслувальників (А. Шиян);
Тиха вода, одначе ж, несла добре, зносила й зносила вниз, і веслувальники попопріли, поки нарешті причалили під високою рудою кручею (І. Білик);
Труханів острів, розташований на Дніпрі, приваблює киян – любителів різних видів спорту. Кого там тільки не зустрінеш: парашутистів, авіамоделістів, веслувальників, плавців (з газ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- веслувальник — веслува́льник іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
- веслувальник — -а, ч. Той, хто займається веслувальним спортом. Великий тлумачний словник сучасної мови
- веслувальник — ВЕСЛУВА́ЛЬНИК, а, ч. Той, хто займається веслувальним спортом. Труханів острів, розташований на Дніпрі, приваблює киян — любителів різних видів спорту. Кого там тільки не зустрінеш: парашутистів, авіамоделістів, веслувальників, плавців (Рад. Укр. Словник української мови в 11 томах