веслувальник

ВЕСЛУВА́ЛЬНИК, а, ч. Той, хто займається веслувальним спортом.

Труханів острів, розташований на Дніпрі, приваблює киян — любителів різних видів спорту. Кого там тільки не зустрінеш: парашутистів, авіамоделістів, веслувальників, плавців (Рад. Укр., 6.Х 1974, 4);

Веслувальники з двадцяти країн з’їхались на канал Сочімілко, де сьогодні починається чотирнадцятий чемпіонат світу з веслування на байдарках і каное (Рад. Укр., 17.Х 1974, 4).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. веслувальник — веслува́льник іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. веслувальник — -а, ч. Той, хто займається веслувальним спортом. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. веслувальник — ВЕСЛУВА́ЛЬНИК, а, ч. Той, хто займається веслуванням. Люди почали мовчки розсаджуватися в човні. Сіли на свої місця дві пари веслувальників (А. Словник української мови у 20 томах