вестинг

ВЕ́СТИНГ, у, ч., юр.

1. Право працівників на отримання різноманітних виплат із фондів, утворених за рахунок внесків роботодавців.

Вестинг надається особам, які пропрацювали у фірмі протягом певного строку (із журн.).

2. Термін, протягом якого учасник фонду не має права розпоряджатися сумою на іменному пенсійному рахунку; накопичувальний період.

Умови пенсійного забезпечення через недержавні пенсійні фонди передбачають установлення вестингу (з мови документів).

Значення в інших словниках

1. вестинг — -у, ч. Право робітників на отримання допомоги з фондів, які утворені за рахунок внесків працедавців.  Великий тлумачний словник сучасної мови