вестися

ВЕСТИ́СЯ, веде́ться; мин. ч. ві́вся, вела́ся, ло́ся; недок.

1. Відбуватися, здійснюватися, тривати, йти.

Приступ вівся лише з трьох боків, бо з четвертого був табір, теж обгороджений (М. Старицький);

Місяць, другий вже ведеться Нескінченна та облога (Леся Українка).

2. безос. Бути у звичаї, узвичаєним.

Тетеря аж здригнувся, як почув про таке диво. Що б то робити? Да нічого не зміг, бо так велось у ту старосвітщину, що рада була старша од гетьмана. Мусів [мусив] Тетеря прислати Шрамові універсал на полковництво (П. Куліш);

Споконвіку, з дідів – з прадідів так велося, щоб хліб руками збирали (Панас Мирний).

3. розм. Бути в наявності, існувати.

Родич мій був хазяїн заможний, хлібороб; шість пар волів у його [нього] велося (Марко Вовчок);

* Образно. Лиш сьогодні, як на теє, Щастя не ведеться. Либонь, мені без вечері Спати доведеться (С. Руданський).

4. розм., заст. Жити, плодитися.

На їх обійсті ведеться лишень худоба рябої масті (М. Коцюбинський).

5. безос. Іти, складатися так чи інакше (про умови життя).

Як ведеться, так і живеться (Номис);

– Так воно на світі вже з давніх-давен ведеться: що одному погано, то другому добре (В. Винниченко);

Мусій не відповідав на його запитання, а спитав сам: – Як же тут у вас ведеться? (П. Панч).

6. безос. Щастити, вдаватися.

Хто ховає провини свої, тому не ведеться, а хто признається та кидає їх, той буде помилуваний (Біблія. Пер. І. Огієнка);

Коли не ведеться, то й курка не несеться (Номис);

Велося Шмідлеві, мав якесь особливе щастя: збирав по світі [по світу] гроші і все збільшував свою циркову трупу (С. Ковалів);

Де лелеки гніздяться, там і ведеться (І. Нижник).

7. Пас. до вести́ 1–3, 6.

– Уже вам не стане часу першому зачинати ті бої, котрі велися так талановито вами (Панас Мирний);

Всім було цікаво, як ведеться хазяйство, що управителі роблять (М. Коцюбинський);

Державний водний кадастр ведеться спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з питань водного господарства (з мови документів).

Значення в інших словниках

1. вестися — безос. (бути узвичаєним) поводитися, узвичаюватися.  Словник синонімів Полюги
2. вестися — вести́ся 1 дієслово недоконаного виду відбуватися; бути в наявності; плодитися — про худобу вести́ся 2 дієслово недоконаного виду складатися — про умови життя; щастити; бути у звичаї безос.  Орфографічний словник української мови
3. вестися — ведеться; мин. ч. вівся, велася, велося; недок. 1》 Відбуватися, здійснюватися, тривати. 2》 безос. Бути у звичаї, узвичаєним. 3》 розм. Бути в наявності, існувати. 4》 розм., заст. Жити, плодитися. 5》 безос. Іти, складатися так чи інакше (про умови життя).  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. вестися — Ведусь, ведешся, недок. Погоджуватися на щось непевне, сумнівне. Єдиною причиною такої уваги до мене було те, що вона хотіла зі мною зустрічатися, але я на це ніколи не вівся — не вилазив на неї по-п'яній (А. Дністровий). А ти, як дурак, і ведешся на ці розводи.  Словник сучасного українського сленгу
5. вестися — БУ́ТИ (бути в наявності десь, у когось), МА́ТИСЯ розм. рідше; БУВА́ТИ (про тимчасову неодноразову наявність); ВОДИ́ТИСЯ розм., ВЕСТИ́СЯ розм.  Словник синонімів української мови
6. вестися — ВЕСТИ́СЯ, веде́ться; мин. ч. ві́вся, вела́ся, ло́ся; недок. 1. Відбуватися, здійснюватися, тривати, йти. Місяць, другий вже ведеться Нескінченна та облога (Л. Укр., I, 1951, 376); Розмова велася змовницьким шепотом (Ле, Міжгір’я, 1953, 62). 2. безос.  Словник української мови в 11 томах
7. вестися — Вестися, ведуся, -дешся гл. 1) Быть ведомымь, вестися. Веди швидче коня! — Еге, веди! коли ж не ведеться! 2) Быть въ обычаѣ. У нас так не ведеться. На світі вже давно ведеться, що нижчий перед вищим гнеться. Гліб.  Словник української мови Грінченка