вестися

вести́ся 1

дієслово недоконаного виду

відбуватися; бути в наявності; плодитися — про худобу

вести́ся 2

дієслово недоконаного виду

складатися — про умови життя; щастити; бути у звичаї

безос.

Значення в інших словниках

1. вестися — безос. (бути узвичаєним) поводитися, узвичаюватися.  Словник синонімів Полюги
2. вестися — ведеться; мин. ч. вівся, велася, велося; недок. 1》 Відбуватися, здійснюватися, тривати. 2》 безос. Бути у звичаї, узвичаєним. 3》 розм. Бути в наявності, існувати. 4》 розм., заст. Жити, плодитися. 5》 безос. Іти, складатися так чи інакше (про умови життя).  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. вестися — ВЕСТИ́СЯ, веде́ться; мин. ч. ві́вся, вела́ся, ло́ся; недок. 1. Відбуватися, здійснюватися, тривати, йти. Приступ вівся лише з трьох боків, бо з четвертого був табір, теж обгороджений (М.  Словник української мови у 20 томах
4. вестися — Ведусь, ведешся, недок. Погоджуватися на щось непевне, сумнівне. Єдиною причиною такої уваги до мене було те, що вона хотіла зі мною зустрічатися, але я на це ніколи не вівся — не вилазив на неї по-п'яній (А. Дністровий). А ти, як дурак, і ведешся на ці розводи.  Словник сучасного українського сленгу
5. вестися — БУ́ТИ (бути в наявності десь, у когось), МА́ТИСЯ розм. рідше; БУВА́ТИ (про тимчасову неодноразову наявність); ВОДИ́ТИСЯ розм., ВЕСТИ́СЯ розм.  Словник синонімів української мови
6. вестися — ВЕСТИ́СЯ, веде́ться; мин. ч. ві́вся, вела́ся, ло́ся; недок. 1. Відбуватися, здійснюватися, тривати, йти. Місяць, другий вже ведеться Нескінченна та облога (Л. Укр., I, 1951, 376); Розмова велася змовницьким шепотом (Ле, Міжгір’я, 1953, 62). 2. безос.  Словник української мови в 11 томах
7. вестися — Вестися, ведуся, -дешся гл. 1) Быть ведомымь, вестися. Веди швидче коня! — Еге, веди! коли ж не ведеться! 2) Быть въ обычаѣ. У нас так не ведеться. На світі вже давно ведеться, що нижчий перед вищим гнеться. Гліб.  Словник української мови Грінченка