вестися

ВЕСТИ́СЯ, веде́ться; мин. ч. ві́вся, вела́ся, ло́ся; недок.

1. Відбуватися, здійснюватися, тривати, йти.

Приступ вівся лише з трьох боків, бо з четвертого був табір, теж обгороджений (М. Старицький);

Місяць, другий вже ведеться Нескінченна та облога (Леся Українка).

2. безос. Бути у звичаї, узвичаєним.

Тетеря аж здригнувся, як почув про таке диво. Що б то робити? Да нічого не зміг, бо так велось у ту старосвітщину, що рада була старша од гетьмана. Мусів [мусив] Тетеря прислати Шрамові універсал на полковництво (П. Куліш);

Споконвіку, з дідів – з прадідів так велося, щоб хліб руками збирали (Панас Мирний).

3. розм. Бути в наявності, існувати.

Родич мій був хазяїн заможний, хлібороб; шість пар волів у його [нього] велося (Марко Вовчок);

* Образно. Лиш сьогодні, як на теє, Щастя не ведеться. Либонь, мені без вечері Спати доведеться (С. Руданський).

4. розм., заст. Жити, плодитися.

На їх обійсті ведеться лишень худоба рябої масті (М. Коцюбинський).

5. безос. Іти, складатися так чи інакше (про умови життя).

Як ведеться, так і живеться (Номис);

– Так воно на світі вже з давніх-давен ведеться: що одному погано, то другому добре (В. Винниченко);

Мусій не відповідав на його запитання, а спитав сам: – Як же тут у вас ведеться? (П. Панч).

6. безос. Щастити, вдаватися.

Хто ховає провини свої, тому не ведеться, а хто признається та кидає їх, той буде помилуваний (Біблія. Пер. І. Огієнка);

Коли не ведеться, то й курка не несеться (Номис);

Велося Шмідлеві, мав якесь особливе щастя: збирав по світі [по світу] гроші і все збільшував свою циркову трупу (С. Ковалів);

Де лелеки гніздяться, там і ведеться (І. Нижник).

7. Пас. до вести́ 1–3, 6.

– Уже вам не стане часу першому зачинати ті бої, котрі велися так талановито вами (Панас Мирний);

Всім було цікаво, як ведеться хазяйство, що управителі роблять (М. Коцюбинський);

Державний водний кадастр ведеться спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з питань водного господарства (з мови документів).