весь

ВЕСЬ¹ (ВВЕСЬ, УВЕ́СЬ), всього́ (усього́), ч., ВСЯ (УСЯ́), всіє́ї (усіє́ї), ж., ВСЕ (УСЕ́), всього́ (усього́), с., займ. означ.

1. Означає що-небудь як ціле, неподільне, взяте повністю.

Покладіть на Нього [Ісуса Христа] всю вашу журбу, бо Він опікується вами! (Біблія. Пер. І. Огієнка);

Ой сину, мій сину, Моя ти дитино! Чи є кращий на всім світі, На всій Україні! (Т. Шевченко);

Річка – не калюжа. Води ще стане на ввесь вік! (Л. Глібов);

Від усієї картини віє чимось пісенним (О. Довженко);

Сусід мій увесь час, мабуть, спостерігав мене збоку, бо коли я несподівано до нього звернувся, він аж кинувся (П. Колесник);

// Означає цілковите охоплення чим-небудь якоїсь особи, предмета, явища.

Увесь об колючки подрався; Як чорт, у реп'яхах весь був (І. Котляревський);

Дівчинка протирає очі, зиркає ними ще вся уві сні, в солодких видіннях (А. Хижняк);

Вигуки надають емоційного забарвлення всьому висловлюванню (з наук.-попул. літ.);

// всі, всіх, мн. Означає цілковите охоплення окремих однорідних осіб, предметів, явищ – кожного в нерозривному зв'язку з іншим.

На лівій руці всі пальці трусились безперестану, навіть тоді, як він спав (І. Нечуй-Левицький);

– Навіщо знущаєтеся з малого хлопця, паскудні боягузи?! – гукав усіма, які знав, мовами розгніваний Чипаріу (Ю. Смолич);

Рубін одягся, як і всі учні (І. Сенченко);

// у сполуч. з кільк. числ. Указує на повну кількість, виражену цим числівником.

Він знає всі вісім вітрів, як братів рідних, розуміє мову неба і моря (М. Коцюбинський);

Дюваль підніс револьвера й .. випустив всі шість куль в те місце, де шелеснуло гілля (М. Йогансен);

// у сполуч. з абстр. ім. Означає вищий ступінь виявлення якості, стану і т. ін.

Всю свою ненависть до хижацтва Франко сконцентрував в образі орла-беркута (М. Коцюбинський);

Я прагну усю мою тугу В єдинеє слово зложить (Леся Українка).

2. у знач. ім. все, всього́, с. Вичерпне охоплення, сукупність предметів, явищ, дій, понять; те, що є, без винятку.

Упоравшись зо всім, присів, понурив голову та й задрімав собі (Г. Квітка-Основ'яненко);

Як я люблю оці години праці, Коли усе навколо затиха (Леся Українка);

Все палало кругом... Скаженіли охриплі гармати... (В. Сосюра);

// всі, всіх, мн. У повному складі, без винятку.

Сього чоловіка всі поважали змолоду (Марко Вовчок);

Сіли обідати. Усі мовчки їли (Панас Мирний);

// все, мн. всі. Уживається як узагальнювальне слово при переліку.

[Тетяна:] Він так недавно в нас, аж я мов здавна його знаю! .. Обличчя, постать, очі – все, усе я бачила вже десь давно!.. (І. Карпенко-Карий);

Собаки й вівчарі твої, Усі ви – вороги мої: Од вас мені життя немає... (Л. Глібов).

3. при ім. з прийм. з (зо), на. Утворює сполучення способу дії, що означають повноту, посилене протікання дії.

[Хома:] Іде хтось там? Ні, хтось гукає?! Куди ж подітися мені? .. (Тіка [тікає] з усіх ніг) (М. Кропивницький).

(1) Весь (вся, все) в... кого – про велику схожість із ким-небудь.

Мамочко, голубочко, моя ріднісінька! Та я ж вся у тебе... (Г. Квітка-Основ'яненко);

(2) Все гара́зд (рідше в поря́дку) – все добре, так, як слід; усе відбувається належним чином.

Вівчарки нюхають вітер і одним оком скоса поглядають на вівці, чи все в порядку (М. Коцюбинський);

Очі Марії сяють радістю. Він розуміє, що все гаразд (О. Довженко);

(3) Все можли́ве – все, що можна здійснити.

Треба зробити все можливе, щоб досягти успіху в роботі (з наук.-попул. літ.);

(4) Все ще – досі.

Хурман все ще порався з фаетоном (М. Коцюбинський);

[Елеазар:] Що ж вороги починили, що ж мені вдіяли люті? Руки мої все ще дужі, ноги мої все ще міцні, очі мої все видющі, .. тільки язик мій, язик здавсь ворогам на поталу! (Леся Українка);

Всім по сім див. сім;

[Вся] повнота́ вла́ди див. повнота́;

В усі́й (по́вній) красі́ див. краса́;

В [усі́й (свої́й, їх і т. ін.)] суку́пності див. суку́пність;

В усьо́му (по́вному, ці́лому) о́бсязі (рідко об'є́мі) див. о́бсяг;

(5) Геть усе́ (весь) – абсолютно, без винятку все (весь).

– Щоб до того “прошенія” [цареві] всі поприкладали руки, геть усі, ціла громада, бо громада – великий чоловік, сила... (М. Коцюбинський);

Ми ставили балет під назвою “Роберт і Бертрам”. На ці спектаклі квитки розпродувались геть усі (з мемуарної літ.);

Гра́ти (перелива́тися) всіма́ кольора́ми (ба́рвами) весе́лки (ра́йдуги) див. гра́ти;

Доклада́ти / докла́сти [уся́ких (вели́ких, усі́х і т. ін.)] стара́нь (зуси́ль, сил, рідше снаги́) див. доклада́ти;

За всіма́ пра́вилами див. пра́вило;

Збира́ти / зібра́ти [всі (оста́нні)] си́ли (всю си́лу, ре́штки сил і т. ін.) <�діал. Добува́ти всіх (оста́нніх) сил> див. збира́ти;

І (та й) ті́льки <�Та й ті́льки всього́> <[Та] ті́льки й ді́ла> див. ті́льки;

На весь (ввесь) захва́т див. захва́т;

Напру́жувати / напру́жити [всі (оста́нні)] си́ли див. напру́жувати;

Перебі́льшувати / перебі́льшити [всі] сподіва́ння див. перебі́льшувати;

Переплу́тати все [на сві́ті] див. переплу́тувати;

По [всій] справедли́вості див. справедли́вість;

Поклада́ти / покла́сти [всю] наді́ю ([всі] [свої́] наді́ї) див. поклада́ти;

При всій пова́зі (шано́бі) див. пова́га;

При всьо́му стара́нні <�При всіх стара́ннях> див. стара́ння;

Рум'я́нець (рум'я́нці) на всю що́ку́ див. рум'я́нець;

У всій [свої́й (його́)] повноті́ <�З найбі́льшою [усіє́ю (своє́ю, його́)] повното́ю> див. повнота́;

Ужива́ти / ужи́ти [всіх] за́ходів (рідко [всі] за́ходи) див. ужива́ти;

У [своє́му] по́вному скла́ді <�Усі́м скла́дом> див. склад¹;

Усі́м узя́ти див. узя́ти;

Усі́ права́ застере́жено див. застере́жений;

Уся́ наді́я див. наді́я;

Хапа́тися за все (за будь-яку́, вся́ку можли́вість) див. хапа́тися;

Ціка́вий до всього́ (на все) див. ціка́вий.○ Більш за все <�Більш усьо́го> <�Бі́льше всьо́го> див. бі́льше;

До [найме́нших] подро́биць (дрібни́ць) <�рідко У подро́бицях> <�З усіма́ подро́бицями> див. подро́биця;

З рі́зних (усі́х) кінці́в див. кіне́ць¹;

З усіє́ї си́ли <�З усіє́ю си́лою> <�З усі́х сил> див. си́ла;

З усіє́ї снаги́ див. снага́;

З усіє́ю (вели́кою, глибо́кою і т. ін.) переко́нливістю див. переко́нливість;

Крім усьо́го́ і́ншого див. і́нший;

На [всьо́му (по́вному, по́внім)] скаку́ див. скак;

На (у) всі (рі́зні) кінці́ див. кіне́ць¹;

Перш за все <�рідше Перш усьо́го> див. перш¹.

◇ (6) [Аж] усере́дині (у гру́дях) [все (щось)] обрива́ється (рідше оберта́ється) / обірва́лося у кого, рідше кому і без дод. – хто-небудь дуже вражений, переживає, страждає, боляче реагує на щось.

[Шміт:] Та ще й співи заводять такі, що аж все всередині обертається, просто хоч гинь (Леся Українка);

Мов мертвий, глядів Максим на пожежу: йому здавалось, що в його грудях щось обривається, щось палахкоче... (І. Франко);

З яким нетерпінням вичікувала вона хвилини появи його [листоноші], і коли приходив з порожніми руками, їй обривалось щось всередині (В. Гжицький);

Юрко відчув, як усе всередині у нього обірвалось. Вели його батька (І. Багмут);

Бода́й (неха́й) вони́ [всі] посли́знуть (пропаду́ть)! <�Бода́й (щоб) вони́ (ви) [всі] посли́зли (пропа́ли)!> див. посли́знути;

Бра́ти (рідко прийма́ти) / взя́ти (рідко прийня́ти) на се́бе (на свої́ пле́чі) [весь] тяга́р див. бра́ти;

Вали́ти (зва́лювати) / звали́ти все доку́пи (до одніє́ї (одно́ї) ку́пи) див. вали́ти¹;

Весь (уве́сь) час див. час;

Вида́влювати (вижима́ти, витяга́ти і т. ін.) / ви́давити (ви́жати, ви́тягнути і т. ін.) [всі] со́ки див. вида́влювати;

Ви́дивити (ви́глядіти) / діал. види́влювати [всі] о́чі див. видивля́ти;

Ви́дивитися [всі] о́чі (рідко ві́кна) див. видивля́тися;

Вимо́тувати (висо́тувати) / ви́мотати (ви́сотати) [всі] жи́ли див. вимо́тувати;

Вимо́тувати (мота́ти, витяга́ти, тягну́ти) / ви́мотати (ви́тягти) [всю] ду́шу див. вимо́тувати;

Вимо́тувати (мота́ти, тягну́ти, тягти́) / ви́мотати (ви́тягти) [всі] кишки́ див. вимо́тувати;

Висиса́ти (висмо́ктувати, витяга́ти, випива́ти) / ви́ссати (ви́смоктати, ви́тягти, ви́пити) [всю] кров (си́лу, [всі] си́ли (со́ки)) див. висиса́ти;

Віддава́ти / відда́ти [всього́] себе́ див. віддава́ти;

Від (з) [усьо́го] се́рця див. се́рце;

Відкри́тий [усі́м] вітра́м див. відкри́тий;

Від [усіє́ї (рідко са́мої)] душі́ див. душа́;

Відчува́ти [всіє́ю своє́ю] шкі́рою див. відчува́ти;

Ві́шати [всіх] соба́к див. ві́шати;

Вклада́ти / вкла́сти [всю] [свою́] ду́шу див. вклада́ти¹;

(7) Все (всі) і вся – абсолютно, без винятку все або всі (про вичерпну повноту охоплення чого-небудь).

Обморожені, ранені, охоплені пропасницею, завошивлені, брудні, зарослі, як троглодити, виснажені голодом, криво шкутильгаючі, байдужі до всього і вся, вони сунулися щільно збитою, безкраєю отарою (І. Багряний);

Люди не можуть жити кожен сам по собі, тремтячи й остерігаючись усіх і вся. Це дикий, тваринний стан (Валерій Шевчук);

Історичний підхід до з'ясування причин і всіх можливих граней того чи того конфлікту не прокрустове ложе, не рятівний рівень всіх і вся (з газ.);

(8) Все йде до рук (у ру́ку) кому – кому-небудь завжди таланить, усе вдається.

– А! Який той Терешко щасливий! Йому все йдеться! Все йому йде в руку! І сливи швидко ростуть! (І. Нечуй-Левицький);

Не гудили і Гальчука, та більш Петра як ватажка у всіх ділах питались. Мовляв, йому все йде до рук, уміння в нього й віра, до праці він і до наук... (П. Дорошко);

(9) Все кипи́ть усере́дині в кого – хто-небудь надзвичайно знервований, схвильований або обурений.

Правда, Меланія стрималася, але червоні лапчасті плями на шиї свідчили про те, що всередині у неї все кипить (Ірина Вільде);

Більшiсть iз нас сьогоднi невдоволена, усерединi все кипить (з газ.);

(10) Все на сві́ті, підсил. – абсолютно все.

Про все на світі забув Федір! (Панас Мирний);

– Тепер, хто жонатий, забудь про жінку і дітей, хто не жонатий, залиш батька і матір, забудь все на світі... Треба перемогти, товариші, треба перемогти! (О. Довженко);

О, якби вона [Земля] відповіла! Якби ожив його пошматований кабель, його рідний, живий нерв! Все на світі повернулося б до Маковея... (О. Гончар);

(11) Все одно́ (прост. рі́вно):

а) (кому і без дод.) однаково або не має значення.

– Кому воля, а кому неволя! – сумно одповів дід .. – Та вам все рівно, діду: ви давно вже вільні, – примовивсь Грицько (Панас Мирний);

Все одно, каже, чи звінчав піп, чи не звінчав, аби кохалися... (М. Коцюбинський);

Відорвати [відірвати] гуцула від його гір, то все одно, що зв'язаного орла занурити в воду, а рибу пустити літати в повітря (Г. Хоткевич);

б) (кому) кого-небудь зовсім не хвилює щось; кому-небудь байдуже щось.

– Мені все одно, що воно там написано, бо я його незугарна прочитати (І. Нечуй-Левицький);

Благообразний дідок був взагалі веселим і балакучим від народження... і йому, мабуть, було все рівно, скільки часу він ще просидить в цьому кабінеті (Григорій Тютюнник);

в) (кому і без дод.) за будь-яких умов; у будь-якому випадку (перев. при протиставленні).

– Тепер Січ буде недалечко: у Романовському Куті. Правда, й туди вашому брату все одно – дзусь! (П. Куліш);

– Все рівно, чи так, чи інак, а земля пропадає. – Кому ж я її продам, сину, під сю завірюху? (Панас Мирний);

Далеко не втече [араб], де не бігатиме, а все рівно до наших прийде... Тепер усі дороги до наших ведуть... (О. Гончар);

г) незважаючи ні на що; все-таки.

Хоч би всіх [співців] переловили, Все одно б сього джерела Вільних співів не спинили (Леся Українка);

Губа [в Северина] зрослася, але тонюсінький, як ниточка, рівчачок все рівно розділяв її на дві половинки (Григорій Тютюнник);

Добре лірику, їй-право! Встане, гляне у вікно... Може, вам і не цікаво, – Він напише все одно (С. Олійник);

(12) Все переплу́талося (поплу́талося, переверну́лося і т. ін.) / плу́тається (переверта́ється) в голові́ (в думка́х):

а) втратилася чіткість, точність розуміння, сприйняття чого-небудь.

У голові все переплуталося, пішло колесом, наче після чаду та диму... (Панас Мирний);

В думках усе переплуталося, і дівчина не в силі була сама розібратися в тій плутанині (С. Журахович);

б) (у кого) хто-небудь сприймає дійсність неправильно, спотворено.

[Жека:] Ти ж повернешся сюди. Мусиш повернутися! [Віра Михайлівна:] Не знаю, Жеко... Зараз у мене в голові все поплуталось... (Я. Мамонтов);

Була це в основі добра дитина, тільки вкрай розбещена батьками, яким у голові все попереверталося від “панськості” (Ірина Вільде);

(13) Все пропа́ло – уживається як констатація безвихідності становища.

– Що тепер я?.. Людський попихач, наймит?.. Пропало... все пропало! (Панас Мирний);

Все пропало!.. Жах обхопив в одній хвилі, як вогонь обхоплює сухий солом'яний стіг (Г. Хоткевич);

(14) Все співа́є у кому – хто-небудь перебуває в піднесеному, радісному настрої.

Йому раптом зробилося легко і навіть весело. “Додому! Додому!” – співало все в ньому (Григорій Тютюнник);

(15) Все стає́ / ста́не на своє́ мі́сце (на свої́ місця́) – обставини набувають визначеності або повертаються до попереднього стану.

Він майже несвідомо, палкою своєю уявою вже відроджував поруйноване .. В нього там все ставало на своє місце (О. Гончар);

Про себе думав, що дружина отямиться і все стане на своє місце (М. Ю. Тарновський);

(16) Все чи́сто – до найменших дрібниць; абсолютно все.

Тимофіївна, прибиральниця третього поверху, де містилася кімната, все чисто робила сама, а от паркет наказувала натирати хлопцям (В. Собко);

Міг би я вам розповісти про цей Іпель все чисто: і яка його бистрість [швидкість], і де були розташовані вогневі точки противника на протилежному березі, і де міновані поля (О. Гончар);

[Всі] вхо́ди (хо́ди́) і ви́ходи <[Всі] ви́ходи і вхо́ди> див. вхід;

[Всі] ко́зи в зо́лоті див. коза́;

Всіма́ си́лами див. си́ла;

Всім се́рцем <�Всіє́ю душе́ю> див. се́рце;

Всі ро́зуми пої́сти див. поїда́ти;

Всіх благ! див. бла́го;

Всього́ до́брого (найкра́щого)! див. до́брий;

В усі́х кінця́х див. кіне́ць¹;

Дзвони́ти (видзво́нювати) в усі́ дзво́ни див. дзвони́ти;

Дур [уве́сь] спав див. дур;

Забува́ти / забу́ти про все [на сві́ті] див. забува́ти;

Заклина́ти Бо́гом (усі́м святи́м [на сві́ті]) див. заклина́ти;

Зва́жити / зва́жувати [всі] за і [всі] про́ти див. зва́жувати;

Зво́дити / звести́ [на] ніна́що <�Зво́дити / звести́ на пси> див. зво́дити;

З (із) [усьо́го] ро́змаху <�З ро́змахом> див. ро́змах;

З [усі́м] га́музом див. га́муз;

З усі́х бокі́в див. бік;

З усі́х куткі́в [і за́кутків] див. куто́к;

З усі́х ніг див. нога́;

З усі́х по́глядів <�З уся́кого по́гляду> див. по́гляд;

З усьо́го ду́ху див. дух;

З усьо́го ма́ху див. мах¹;

Іди́ [собі́] на всі чоти́ри ві́три (на чоти́ри бо́ки) див. іти́;

Іти́ на все див. іти́;

Ки́датися на всі бо́ки див. ки́датися;

Ко́ваний (ку́тий) на всі но́ги (чоти́ри ноги́ (копи́та)) див. ко́ваний;

Ко́зир (усі́ ко́зирі) у ру́ки (до рук, у рука́х) див. ко́зир;

Крути́ти (верті́ти) на всі бо́ки див. крути́ти;

Ляга́ти / лягти́ [важки́м (непоси́льним, усі́м і т. ін.)] тягаре́м на пле́чі див. ляга́ти;

Ма́йстер (рідше маста́к) на всі ру́ки див. ма́йстер;

Ма́йстер (рідше мите́ць, маста́к) на всі (вся́кі) шту́ки див. ма́йстер;

Ма́ти [всі] кле́пки́ в голові́ див. ма́ти²;

На весь дух див. дух;

На весь (на по́вний, у по́вний і т. ін.) го́лос див. го́лос;

На весь рот див. рот;

На весь світ див. світ²;

На весь (уве́сь) [по́вний, по́вен] зріст (ріст) див. зріст;

На весь язи́к див. язи́к;

На все го́рло <�розм. На всю горля́нку> див. го́рло;

На [все] гото́ве див. гото́вий;

(17) На все до́бре! – усталена форма ввічливого прощання з ким-небудь.

Буду дуже вдячний, коли Ви це зробите, бо я давно вже обіцяв ці гроші переслати до Києва. На все добре! (М. Драй-Хмара);

– Отже, я більше вас не затримую, панове. На все добре! (В. Владко);

На всі бо́ки див. бік;

На всі бо́ки присту́пний див. присту́пний;

На всі (вся́кі, рі́зні і т. ін.) лади́ див. лад;

На всі за́вертки див. за́вертка;

На всі за́води див. за́води;

На всі за́ставки див. за́ставка¹;

На всі лопа́тки див. лопа́тка;

На [всі] сто відсо́тків (проце́нтів) <�На всі сто> див. сто;

На всіх перехре́стях див. перехре́стя;

На всіх (по́вних) пара́х див. па́ра²;

На всі чоти́ри див. чоти́ри;

На [всі] чоти́ри бо́ки (сто́рони) див. бік;

На [всі] чоти́ри ві́три див. ві́тер;

На всі шту́ки див. шту́ка¹;

На всьо́му гото́вому (готове́нькому) див. гото́вий;

На всю ву́лицю див. ву́лиця;

На всю пе́льку див. пе́лька;

На всю (по́вну) гу́бу (рідше губу́) див. губа́1;

На всю (по́вну) коту́шку див. коту́шка;

На всю (рідко ці́лу) ха́ту див. ха́та;

На всю ру́ку див. рука́;

На всю (свою́) обихі́дку див. обихі́дка;

На дове́ршення [всього́] див. дове́ршення;

На по́вних (всіх) паруса́х див. па́рус;

Натиска́ти (нати́скувати, рідше дави́ти) / нати́снути (рідше надави́ти) на [всі] [свої́] га́льма (педа́лі) див. натиска́ти;

(18) Не все [ще] пропа́ло – уживається для вираження надії, сподівання на вихід із безнадійного, безвихідного або скрутного становища.

– Що ж тепер, Галю?.. – Шкода... засватана вже я!.. Знаєш що, Чіпко?.. Може, ще не все пропало... Я скажу матері... може, вона батька вмовить... (Панас Мирний);

– Он, кажуть, помилування уже оголосили для тих, хто добровільно вийде з лісів. – Ох, не для мене то, Вусте. Багато на душу взяла. – Не все ще пропало, Ганно. Ще не пізно світ собі розв'язати (О. Гончар);

(19) Не всі вдо́ма (до́ма) у кого – хто-небудь дурний, недоумкуватий.

Вояк витріщеними очима видивився на Спориша, як на чоловіка, у якого не всі дома (І. Франко);

– Ну, та то вже, мабуть, якийсь виродок з їхнього стану, самі ж бо про неї кажуть, що не всі дома (Дніпрова Чайка);

[Андрій:] Факт той, що всі у мене вдома вважають, видно, що у мене не всі вдома! (З. Мороз);

(20) На всю (в усю́), з дієсл. – у повну силу, повною мірою.

– Туман як сало! А то все міцні приморозки дубом землю кували – ніяк не можна було на всю розпочати сівбу (Є. Кротевич);

Зареготавшись на всю від Кузьминого жарту, я відкинувся в задок брички (І. Микитенко);

До Львова прибули після полудня, коли знаменита Краківська площа, на якій відбувались базари, вже вирувала, гармидерувала, торгувала в усю (В. Бабляк);

– Хліб майже готовий, хлопці, – чув Буслай... Ми днів два покосимо на звал, підбирачі все це підберуть, а тоді вже почнемо збирати на всю (В. Москалець);

(21) Над (по́над) усе́ – дуже сильно; найдужче.

Пахли [квіти] над усе і запаморочливо – землею, прілим торішнім листям і сонячним теплом (Ю. Смолич);

Несміливо поглядав [Шовкун] на старшого лейтенанта, якого, видно, любив над усе (О. Гончар);

Не ма́ти всіх до́ма див. ма́ти²;

Нести́ [весь] тяга́р на свої́х пле́ча́х (на собі́) див. нести́;

От і вся розмо́ва див. розмо́ва;

(22) От (ото́) [тобі́ (вам)] і все – уживається для вираження вичерпності характеру висловленого, повідомленого; більше нічого нема.

У нас була виставка в Академії і дуже добра. А тепер через день дають “Руслан [Руслана] і Людмилу”. От вам і все, що тут робиться (Т. Шевченко);

Війна ніяк тут не почувається, тільки з газет знаємо про неї та хіба менше приїжджих – от і все (М. Коцюбинський);

– То було і яєчко, і молочко, і сметанка в празник, а тепер хліб та картопля – от тобі й усе... І живи як хоч (Г. Хоткевич);

А тут ходиш по світу, і порохня вже з тебе сиплеться, і нікому ти вже не треба, а живеш – не кличе Бог, от тобі і все... (М. Вінграновський);

Па́дати / впа́сти на колі́на (навко́лішки, ниць, рідко на всі чоти́ри) див. па́дати;

Перебира́ти (розбира́ти) / перебра́ти (розібра́ти) по кісточка́х ([усі́] кісточки́, [усі́] жи́лочки) див. перебира́ти;

Переверну́ти [весь] світ див. переверта́ти;

Переверта́ти / переверну́ти [всю] ду́шу ([все] се́рце) див. переверта́ти;

Перемива́ти (ми́ти, переме́лювати, перетира́ти і т. ін.) / переми́ти (перемоло́ти, перете́рти і т. ін.) [усі́] кісточки́ (кістки́) див. перемива́ти;

Переоці́нювання (переоці́нка) [всіх] ці́нностей див. переоці́нювання;

Переоці́нювати / переоціни́ти [всі] ці́нності див. переоці́нювати;

Пиши́ [все] пропа́ло див. писа́ти;

Підко́вувати / підкува́ти на всі чоти́ри див. підко́вувати;

Підко́вуватися / підкува́тися на всі чоти́ри див. підко́вуватися;

Плу́тати (переплу́тувати) / сплу́тати (переплу́тати, зміша́ти) [всі] ка́рти див. плу́тати;

Плюва́ти на все (на всіх) [і вся] див. плюва́ти;

Поверта́ти / поверну́ти все життя́ див. поверта́ти¹;

Повимо́тувати усі́ жи́ли див. повимо́тувати;

По [всій] фо́рмі див. фо́рма;

По всіх кутка́х (за́кутках, за́куточках) див. куто́к;

Пока́зувати / показа́ти на весь зріст див. пока́зувати;

По (на) всіх пу́нктах див. пункт;

Попира́ти все святе́ див. попира́ти²;

Посила́ти [всі] громи́ і бли́скавки [на го́лову] див. посила́ти;

Посила́ти / посла́ти до бі́сового ба́тька (до всіх чорті́в) див. посила́ти;

Поста́вити (розста́вити) / ста́вити кра́пку ([всі] крапки́) над “і” див. поста́вити¹;

По (у) [всіх (широ́ких, дале́ких)] світа́х <�По всьо́му сві́ту> див. світ²;

Прили́пнути (прикипі́ти) [всім] се́рцем ([усіє́ю] душе́ю) див. прилипа́ти;

Прогле́діти (прогля́діти, продиви́тися) [всі] о́чі див. прогле́діти;

Проспа́ти [все] Ца́рство Небе́сне див. просипа́ти¹;

Протруби́ти (протуркоті́ти, проту́ркати, прокрича́ти і т. ін.) [всі] ву́ха див. протруби́ти;

Світ на всі чоти́ри ві́три див. світ¹;

Сім мішкі́в (кіп, три мішки́) греча́ної во́вни (горі́хів) [і (та) всі непо́вні] див. сім;

Скаламу́тити [всю] ду́шу ([все] нутро́) див. скаламу́тити;

Скорі́ше (рідше скорі́ш) за все (рідко всьо́го) див. скорі́ше;

Спе́ршу всьо́го <�Сперш усьо́го> див. спе́ршу;

Ста́вити над усіма́ див. ста́вити;

Стри́гти / постри́гти [всіх] під одну́ гребі́нку (під оди́н гребіне́ць) див. стри́гти;

(23) [Та] й по всьо́му:

а) цим все і закінчиться.

Ну, бабуся гримне На неї добродушно – і по всьому (М. Рильський);

То спасибі вам, я оце ще стулю два вінки – та й по всьому (Є. Гуцало);

б) більше нічого.

Переказати лиш до Гната, щоб завіз її скриню, та й по всьому (М. Коцюбинський);

Майна того, що на плечах та біля печі, та й по всьому (П. Панч);

Тріща́ти по всіх швах див. тріща́ти;

Тягти́ (тягну́ти, витяга́ти, витя́гувати) / ви́тягти (ви́тягнути) [оста́нні (всі)] жи́ли див. тягти́;

[Уве́сь] тяга́р ляга́є / ліг на пле́чі див. тяга́р;

У всій [свої́й, його́ і т. ін.] наготі́ див. нагота́;

У [всі] [свої́] чоти́ри о́ка <�У че́тверо оче́й> див. чоти́ри;

(24) У голові́ все йде / пішло́ о́бертом у кого – хто-небудь втрачає здатність чітко, логічно мислити, розуміти, сприймати і т. ін. щось.

У мене в голові все йшло обертом. Я ніяк не міг похопити одної думки, що ледве ворушилась десь під свідомістю, намагаючись підвестись (Олесь Досвітній);

[Усе́] гро́шика [і] з ко́шика див. гро́шик;

[Усе́] до йо́ти див. йо́та;

[Усіма́ (вся́кими)] пра́вдами й непра́вдами див. пра́вда;

Усіма́ фі́брами душі́ (се́рця, істо́ти і т. ін.) див. фі́бра;

Усі́м га́музом див. га́муз;

Усі́м ми́ром <�Усіє́ю грома́дою> див. мир²;

Усі́м (ці́лим) ско́пом див. скоп;

Усі́х (всіля́ких, вся́ких, рі́зних) масте́й <�Усіє́ї (всіля́кої, вся́кої, рі́зної) ма́сті> див. масть¹;

Усі́ ши́шки́ летя́ть (па́дають) [на го́лову] див. ши́шка;

Усьому́ голова́ див. голова́;

Хай [усе́] йде пра́хом див. іти́;

Цар (Оте́ць, Влади́ка) Небе́сний (Всесві́тній) <�Цар [усі́х] царі́в> див. цар;

Шкутильга́ти (кульга́ти) на оби́дві ноги́ (на всі чоти́ри) див. шкутильга́ти;

Що (скі́льки) [є] мо́чі <�З усіє́ї мо́чі> див. бу́ти;

Як (мов, ні́би і т. ін.) усі́ ро́зуми пої́сти див. поїда́ти;

Як (мов, ні́би і т. ін.) усі́ шляхи́ погуби́в див. погубля́ти;

Як цві́ту по всьо́му сві́ту див. цвіт¹.

ВЕСЬ², і, ж., заст., уроч.

Село.

А люта мати! Спустила друге бісновате [біснувате] Своє скаженеє звіря. Та вже такого сподаря, Що гради й весі пожирало (Т. Шевченко);

І йшла Малуша з лісу до лісу, від весі до весі (С. Скляренко).