весь

див. схожий

Джерело: Словник синонімів української мови Вусика на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. весь — Весь: — село, громада [1;X] Словник з творів Івана Франка
  2. весь — (про щось як ціле) всенький //цілий. Словник синонімів Полюги
  3. весь — весь 1 займенник весь 2 іменник жіночого роду село арх., уроч. Орфографічний словник української мови
  4. весь — І, ж., заст. Село. Намистом огнів озиваються весі і гради. Зболілим видінням снується нам сон мерехкий. (П-1:107). Словник поетичної мови Василя Стуса
  5. весь — I (ввесь, увесь), всього (усього), ч., вся (уся), всієї (усієї), ж., все (усе), всього (усього), с., займ. означ., 1》 Означає щось як ціле, неподільне, взяте повністю. || Означає цілковите охоплення чим-небудь якоїсь особи, предмета, явища. Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. весь — ВЕСЬ¹ (ВВЕСЬ, УВЕ́СЬ), всього́ (усього́), ч., ВСЯ (УСЯ́), всіє́ї (усіє́ї), ж., ВСЕ (УСЕ́), всього́ (усього́), с., займ. означ. 1. Означає що-небудь як ціле, неподільне, взяте повністю. Словник української мови у 20 томах
  7. весь — Село, місцевість Словник застарілих та маловживаних слів
  8. весь — ви́дивити (ви́глядіти) / діал. види́влювати (всі) о́чі. 1. перев. за ким. Чекати з нетерпінням кого-небудь, перев. втративши надію на його прибуття, повернення і т. ін. — Брат Остап усі очі видивив, вас виглядаючи. Ніяк дочекатись було (В. Фразеологічний словник української мови
  9. весь — I. ВЕСЬ (ВВЕСЬ) (УВЕ́СЬ) (означає щось як ціле, неподільне, взяте повністю), ЦІ́ЛИЙ, ВСЕ́НЬКИЙ (УСЕ́НЬКИЙ) розм., ВСЕЙ (УСЕ́Й) діал. Лунає пісенька на ввесь садок (Л. Глібов); Тут зібралися козаки.. з усієї України (І. Словник синонімів української мови
  10. весь — Весь, див. уве́сь Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  11. весь — ВЕСЬ¹ (ВВЕСЬ, УВЕ́СЬ), всього́ (усього́), ч., вся (уся́), всіє́ї (усіє́ї), ж., все (усе́), всього́ (усього́), с., займ. означ. 1. Означає щось як ціле, неподільне, взяте повністю. Ой сину, мій сину, Моя ти дитино!... Словник української мови в 11 томах
  12. весь — Весь, -сю м. раст. Phellandrium aquatinim. Вх. Пч. І. 12. Oenanthe phellandrium. Лв. 100. Словник української мови Грінченка