весь

ви́дивити (ви́глядіти) / діал. види́влювати (всі) о́чі. 1. перев. за ким. Чекати з нетерпінням кого-небудь, перев. втративши надію на його прибуття, повернення і т. ін. — Брат Остап усі очі видивив, вас виглядаючи. Ніяк дочекатись було (В. Конвісар); — Піди, моя дитино, понеси своїм гостинця, бо .. мати вже й очі видивила за тобою (О. Сизоненко); От був у хаті її любий хлопець і знов пішов... Ходила за ним, очі видивлювала, груди свої зговорювала — ані не думав навернутися (А. Крушельницький). ви́дивитися о́чі. — Ну, чого так дивишся, хрещенику? Паняй до Марусини, бо вона вже за тобою й очі видивилась (А. Дімаров). ві́кна ви́дивитися. — Увесь день пронудилася сама,— як не сказилася!.. Всі вікна видивилась, виглядаючи вас... (С. Васильченко). 2. Зіпсувати зір, виглядаючи кого-небудь, чекаючи чогось. — Хіба не видно, за кого я? Свій брат і за свого стою. Ноги сходив, очі видивив і горба нажив за чужими вівцями (Мирослав Ірчан); Та змочила хустиночку, Дрібні сльози втираючи: Ой і видивила свої карі очі, Тебе, серце, виглядаючи (Нар. лірика); Не прийшло до Ганни щастя тим великим, битим шляхом, тільки вона вигляділа свої очі, виглядаючи (І. Нечуй-Левицький). 3. тільки недок. Напружено дивитися куди-небудь, на щось, придивлятися до чогось. Капітан стояв на верхньому містку близько будки керманича і видивлював очі в густу темінь, що насувала звідусіль (Мирослав Ірчан); // Спостерігати що-небудь, за чимсь. — А видивлювати очі цілий вік, як діти валяються попід чужі плоти, як у дворі або в наймах немиті та нечесані молодий вік зробляють, то .. тяжко, то дуже тяжко... (Л. Мартович); // Стежити за ким-небудь. (Матрона:) Недурно то я стою в церкві та очі видивлюю, де то мій чоловік (І. Франко).

вимо́тувати (витяга́ти, мота́ти) / ви́мотати (ви́тягти) (всю) ду́шу з кого і без додатка. 1. Завдавати клопотів, мук, страждань кому-небудь, набридаючи чимсь неприємним. Чи знав же він, що хлопець стане йому карою, невблаганним слідчим, який нічому не вірить, про все допитується, кожну дрібницю хоче з’ясувати і вимотує душу щоденно, щохвилинно? (І. Микитенко); Малий Захарко не сьогодні-завтра теж умре, а поки що вимотує всю душу отак-о своїм вищанням! (Грицько Григоренко); Все пережите знову і знову оживало, перед нею проходили тривожні дні, ятрили ще не загоєні рани, вимотували душу (М. Томчаній); Отак мені з півроку мотали душу — дай і дай (О. Ковінька); Я знаю, що то єсть попасти в Петербург на 10 днів — самі “конки” душу витягнуть!.. (Леся Українка). 2. тільки витяга́ти / ви́тягти ду́шу. Згубити, умертвити. — То ж коли він (Морозенко) вас в селі недалеко від домівки застукає, а як — не доведи Боже! — де в голому полі або в лісі заскоче, то там й душу витягне (Панас Мирний).

вимо́тувати (мота́ти, тягти́, тягну́ти) / ви́мотати (ви́тягти) (всі) кишки́ з кого і без додатка. Мучити, знесилювати кого-небудь чимсь. — Не полюбляю я вашого брата, святенників, бо вони або милостиню канючать, або кишки з людей мотають казаннями (З. Тулуб); Після Хоми почали й інші майстри ставити йому запитання, але цехмістер зупинив їх.— Та чого ви, панове, з нього кишки тягнете? Німець не витримає: це не наш брат, жилуватий козак (З. Тулуб); Христя слухала матір, а сама думала: от і піймайся такому в невістки,— усі з тебе кишки вимотає .. буде гризти, поки загризе (Панас Мирний). повимо́тувати кишки́ (про багатьох або тривалий час). Фінк обіцяв повимотувати кишки, повідбивати печінки й селезінки, якщо пропаде хоч сантиметр турецької ганчірки (П. Загребельний); — Ну й мороки було з вами, бісові татарюги! Всі кишки мені повимотували (З. Тулуб).

висиса́ти (висмо́ктувати, випива́ти і т. ін.) / ви́ссати (ви́смоктати, ви́пити і т. ін.) (всю) кров з кого і без додатка. 1. Дуже виснажувати, знесилювати кого-небудь. Кров висисає оте остогиджене, Прокляте нишком шиття (П. Грабовський); “Рахіра або земля”. Се випивало його кров і виводило з рівноваги (О. Кобилянська); — Ви бачите, я навіть не червонію, лице моє біле, як і у вас, бо жах висмоктав з мене всю кров (М. Коцюбинський); // Завдавати кому-небудь прикрощів, великого клопоту своєю поведінкою, вчинками, ставленням і т. ін. — Уб’ю гадюку, уб’ю змію!.. Вона (Оксана) з мене кров виссала (Г. Квітка-Основ’яненко). 2. Жорстоко експлуатувати кого-небудь, доводячи до крайнього виснаження. — По-моєму, усяк, хто хоч трохи вище став від сірої маси народу,— не лізь у пани, не висисай з народу крові, а віддай народові все те, що через його придбав (Панас Мирний); Ольга підводиться, розправляє спину і оглядає поле — то тут, то там біліють хустини жниць. Проклятий рудий пес Никифор, тіун боярський, висмоктує кров (А. Хижняк); — Я ж працювала на його (посесора) душу; він здер з мене моє грішне тіло, а пан виссав мою кров (І. Нечуй-Левицький); Мало ще мною люди поневірялись, всю силу забрали, всю кров виссали, а тепер ще дитину оддай їм... Не дочекають... (М. Коцюбинський).

ві́шати (всіх) соба́к на кого. Звалювати вину на когось, обмовляючи, безпідставно звинувачуючи когось у чому-небудь. Не хочу, щоб на мене усіх собак вішали! (Укр.. присл..); — Всіх собак тепер на нас вішають! — сердито кинув котрийсь із гурту чоловіків (О. Гончар); — Та ще отой підпал, що за нього він наче в одвіті, наче, справді, не може загорітися так собі. Що ж це, цих собак тепер на нього вішатимуть? (М. Олійник).

вклада́ти / вкла́сти (всю) ду́шу в що. Робити, виконувати, здійснювати і т. ін. що-небудь з великою любов’ю, старанністю, натхненням. — Працюєте ви (доярки) непогано. Стараєтесь, душу в роботу вкладаєте. І от результати: усі колгоспи району по молоку ми далеко позаду залишили (В. Москалець); Хорунжий і сам любив цю старовинну пісню і вкладав у неї свою душу. Його тонкий вібруючий голос бринів, мов срібна струна (С. Добровольський); Боляче переживав (Бронко) провал справи, в яку вклав усю свою душу (Ірина Вільде); — Собор похмуро плив у хмарах вечірніх... Ким він вибудуваний? І яким чудом уцілів? І яку душу хтось у нього вклав, що й через віки вона Єльку торкає? (О. Гончар).

все і вся, підсил. Абсолютно, без винятку все (про вичерпну повноту охоплення чого-небудь). Історичний підхід до вияснення причин і всіх можливих граней того чи того конфлікту не прокрустове ложе, не порятунковий рівень всіх і вся (З газети).

(всі) вхо́ди (хо́ди́) і ви́ходи, зі сл. зна́ти, відо́мі і под. Найменші дрібниці, деталі, таємниці чого-небудь (перев. життя, обставин, ситуацій, поведінки тощо). — Гляди лиш, щоб на бантині не завис!..— Чого?.. Та я там усі входи й виходи знаю,— одмовля той (Панас Мирний); — Переб’єшся, перебудеш, а далі — в технікум, на заочний,— заспокоював її бригадир.— Всі ходи і виходи мені відомі, допоможу (О. Гончар); Переметнувся він (Еней) на Січ. І плавав цілими роками Отут разом із козаками, Всі ходи й виходи тут знав (С. Воскрекасенко). ви́ходи і вхо́ди. Добре знаючи взаємини між придворним чиновництвом, всі виходи і входи, примхи й повадки вельмож, Василь Степанович надоумив Головатого, звідки треба починати і як діяти, щоб успішно виконати свою місію (С. Добровольський).

всім по сім. Порівну, так, щоб усі були задоволені. Налив (дідич) горілки й сказав селянинові: — Ану, ґаздо, вип’ємо за то (те), аби всім було по сім (Казки Буковини..); — От скоро почне голота землю ділити... Ха-ха! Нащо багатьом стільки землі? Щоб, значить, “усім по сім”... Ха-ха!.. (М. Коцюбинський); Треба землю поділити так, щоб усім по сім (П. Панч).

всім се́рцем; всіє́ю душе́ю. 1. зі сл. люби́ти. Щиро, гаряче. Любіть Україну всім серцем своїм і всіми своїми ділами!.. (В. Сосюра); — Любиш думкою, любиш помислами своїми… ні, ти (Марусю) люби всім серцем своїм, всею (всією) душею своєю (Панас Мирний). 2. зі сл. співчува́ти, розумі́ти і под. Цілком, повністю, до кінця. Він співчував їм всім серцем і сам радо пішов би в дружину, коли б не його немолоді вже літа (О. Довженко); Знала (Марта), всім дівочим серцем розуміла, що добре хлопцеві з нею (М. Стельмах).

всі ро́зуми пої́сти. Стати дуже розумним. (Рябина:) Ще молоко на губах не обсохло, а воно гадає, що всі розуми поїло (І. Франко).

дави́ти на всі га́льма. Використовувати без обмеження будь-які засоби і методи для досягнення чогось; діяти надзвичайно рішуче. Робимо справу великої ваги, а його одне слово, одна яка-небудь дурна витівка зможе зіпсувати все. Дави на всі гальма. Хай він відчує, що ми не збираємось потурати його неподобствам (Григорій Тютюнник).

до чо́рта в зу́би, грубо. У найнебезпечніше або найвіддаленіше місце. (Голос з 1-го хору:) Повтікали старогородські шевці, мабуть, до чорта в зуби (І. Нечуй-Левицький); (Ніна:) Знаю, Пашо, знаю, що кожен з нас, як стій, в атаку піде, у розвідку, на смерть, до чорта в зуби. І не злякається нічого в світі (Л. Дмитерко). до всіх бі́сів у зу́би. Зачеплений міцною рукою жінки, побіг (Сивоок) кудись до всіх бісів у зуби (П. Загребельний). чо́рту в зу́би. — Чого ви дивитесь, жіночки? Коли чоловіків забрали, то хай роздають увесь хліб, худобу — все одно кудись чорту в зуби спроваджують (Ю. Збанацький). (само́му) чо́ртові в зу́би. Так йому було весело і приємно стояти в компанії з батьком і коником в теплі гетьманського палацу з чарочкою, що він готовий був за одну таку мить кинутись не тільки в .. огонь, а самому чортові в зуби (О. Довженко).

ду́мкою (мрі́ями, се́рцем і т. ін.) ли́нути (леті́ти) до кого—чого, куди. Пориватися, прагнути до кого-, чого-небудь, кудись. Добру хвилину стояли вони мовчазні .. і линули думкою в майбутнє (О. Довженко); Хоч де б він був, чи з цього, чи з протилежного боку земної кулі, він і звідти линув думками сюди (О. Гончар); Думкою лине до сина (М. Стельмах); Галя звернула до хутора. Думкою летіла поперед себе. Нарешті вона довідається, де її рідні (Ю. Збанацький); Кожне дитя Мріями лине в широке життя! (С. Олійник); А я дивлюся… і серцем лину В темний садочок на Україну (Т. Шевченко). всіма́ ду́мами леті́ти. Він солодко вкладається на ліжко, всіма думами летячи до Уляни (М. Стельмах). в ду́мці ли́нути. Летіть, хмари, в край південний, Там у мене рідна хата; ..Сам туди я в думці лину, Хоч мене там і забули (П. Грабовський).

іди́ (собі́) на всі чоти́ри ві́три (на чоти́ри бо́ки), лайл. Уживається для вираження злості, обурення, незадоволення, роздратування з приводу чогось, небажання бачити кого-небудь. (Карпо:) Що Домаха! Домаха — пустяк! (Мар’я:) Еге! Добрий пустяк — стілько (стільки) літ у його жила! Мало чого не буває! Звичайне, в кавалерійськім стані… (Карпо:) Так що з того, що жила! А оженився — на чорта ж вона йому? Іди, голубонько, на всі чотири вітри! (Олена Пчілка); Старшина пильно глянув на них (Гната та Олександру). — А йдіть ви собі на всі чотири вітри, бо, їй же богу, битиму! — крикнув він (М. Коцюбинський).

ки́датися на всі бо́ки. Діяти непослідовно, роблячи одночасно кілька справ і не завершуючи жодної. Він (Романчук) щиро бажає добра своєму краю, але не знає за що ухопитись і на яку ступить, через те кидається на всі боки (Леся Українка).

ко́ваний на всі чоти́ри ноги́ (копи́та). Дуже досвідчений, бувалий. — Мені поперед усього треба людей розумних, енергічних (енергійних), смілих, кованих на всі чотири ноги (І. Франко); Був (шеф) чоловік мудрий, бувалий .. кований остро на всі чотири копита (І. Франко). ко́ваний на всі но́ги. Давнього Густава, заведіяки (заводія) .. скандалів, вже не було на світі, а був холодний, на всі ноги кований політик і адміністратор (І. Франко). ко́ваний на оби́дві. Еге! Ся на обидві кована (Укр.. присл..).

крути́ти (верті́ти) на всі бо́ки. Довго роздумувати, міркувати над чим-небудь, змінюючи щось. Довго роздумував Антон, крутив на всі боки, поки прилаштував деталь на місце (З усн. мови). крути́ти, верті́ти на всі бо́ки. Увесь вечір складав розклад лекцій, крутив, вертів на всі боки — нічого не виходе (виходить) (С. Васильченко).

ма́йстер (маста́к) на всі ру́ки. 1. Людина, яка все вміє робити, вправна, тямуща у будь-якій справі. Лаврін був розумака і майстер на всі руки — і косити, і молотити, і навіть сам шив чоботи (О. Донченко); — Панас Юхимович на всі руки майстер. Як кажуть: і швець, і жнець, і на дуду грець (Ю. Збанацький); Батько її Сила Гаврилович — майстер на всі руки: і швець, і столяр, і скляр (О. Гончар); І мастак на всі руки, та часу на все не вистачає (З журналу). ма́йстер на все. І-і хлопець же був!.. Куди б ти його не повернув,— на все майстер. Чи на співи, чи на іграшки, чи на вигадки (Г. Хоткевич); // перен., жарт. Машина, пристрій і т. ін., що може виконувати різні види роботи. Цей велет (КрАЗ-260) — на всі руки майстер. Він годиться для перевезення вантажів і людей, монтажу обладнання і спеціальної техніки, буксирування різноманітних причіпних систем на будь-яких дорогах (З журналу). 2. ірон. Людина, яка за все береться, але робить невправно, неякісно і т. ін. Мастак на всі руки. Одна лиш біда — Сіромі ніколи ніщо не вдається (С. Воскрекасенко).

ма́йстер (маста́к) на вся́кі (всі) шту́ки. 1. Дотепна, вигадлива і т. ін. людина. Який це чудесний і симпатичний хлопець! Веселий, жартівливий і на всі штуки майстер (О. Ковінька). 2. зневажл. Той, хто здатний на погані, підступні, нечесні і т. ін. учинки. Напівшепотом Джо відкрив таємницю: ..Цей тип хвостом повіявся з фашистами з Києва, коли вони тікали, і мастак на всякі штуки (А. Хижняк).

ма́ти (всі) кле́пки в голові́, жарт. Бути розумним, розсудливим і т. ін. (Перший старий ткач (увіходить):) От кручені! Де тут розум?.. Хто ще має всі клепки в голові, зроду з вами (ткачами) не піде (Леся Українка). ма́ти кле́пку в голові́. — Правда, дуже розумним я ніколи не був, але клепку в голові мав. (М. Полторацький).

на весь дух. Дуже швидко, щосили. Він ухопив Андрія за руку, і вони на весь дух помчали назад у двір (Д. Бедзик); Яка то була втіха вибратись на самісіньку маківку пагорба.., всістись на свого самоката і — гайда .. на весь дух донизу (М. Стельмах).

на весь (на по́вний, у по́вний і т. ін.) го́лос. 1. зі сл. крича́ти, співа́ти і т. ін. Дуже голосно, з усієї сили. Як крикнув десятник на весь голос: “На панщину!” (Марко Вовчок); Співали її всі — й ті, що знали пісню, і ті, що не знали її. На весь голос співали українці (Л. Первомайський); Спохопився я, коли почув, що птахи співають на повний голос (З журналу); Василько почав шморгати носом, потім згадав, що цей дядько придавив йому руку, і заплакав уже на весь голос (П. Панч). 2. Нічого не приховуючи, з усією повнотою, переконливістю. (Зіна:) Ви мене і так стільки часу в чорному тілі тримали. Дайте ж мені хоч раз заговорити на повний голос (Т. Фесенко). не на по́вний го́лос. Після смерті Драгоманова Кримський написав некролог, в якому гідно відзначив заслуги видатного вченого і публіциста, але з огляду на царську цензуру сказав про це не на повний голос (З журналу).

на весь (по́вен, по́вний) зріст. 1. зі сл. ста́ти, підвести́ся і т. ін. Випроставшись, не згинаючись. Піхота, що лежала по берегах, підвелася на весь зріст, оповита хмарами диму (О. Гончар); Іди, синку. Не гнися. На повен зріст іди (А. Крижанівський). 2. зі сл. змалюва́ти, відтвори́ти, зобра́зити і под. У всій повноті, повністю; дуже чітко, виразно. Уважно вивчають (письменники) економічні, соціальні, культурні проблеми життя суспільства, щоб на повен зріст змалювати людину нашого часу (З журналу).

на весь рот. 1. зі сл. галасува́ти, гука́ти і т. ін. Дуже голосно. Рябко всю Божу ніч не спав Та гавкав на весь рот, злодіїв одганяв (П. Гулак-Артемовський); Василь стоїть серед двору, приклав до рота рупором руку, гукає на весь рот (С. Васильченко); // зі сл. позіха́ти. Широко, відкрито, голосно. На санаторному подвір’ї — якийсь рух, тріск сухого морського піщаника. Хтось там по-ранковому хрипло відкашлюється, позіхає на весь рот (Ю. Збанацький). 2. зі сл. ї́сти, глита́ти і т. ін. З великим апетитом, зі смаком, жадібно. Вона сіла за стіл і, зачувши дух свіжих котлетів та горошку, зовсім забула про поезію і уплітала котлети на весь рот (І. Нечуй-Левицький); Тим часом убралась свиня в хату, звалила діжу з тістом, воно поплило по хаті, свиня глита його на весь рот (Україна сміється).

на весь світ. 1. зі сл. крича́ти, вереща́ти і под. Несамовито. Вона кричала на весь світ (З усн. мови). 2. зі сл. розно́сити, розголо́шувати, розтруби́ти і т. ін. Усім. То не була ненароком пущена чутка (про волю), перехоплена лакеями від своїх панів і рознесена .. на увесь світ (Панас Мирний); Коли б мені така відповіла взаємністю, то я на весь світ розтрубив би… — А він удає з себе байдужого (О. Гончар).

на весь язи́к, зі сл. говори́ти, плеска́ти і под. Не стримуючись, дуже детально, вільно або голосно. Увечері баби на вулиці сиділи попід плотами та на весь язик цокотіли про новину (Дніпрова Чайка).

на все го́рло; грубо на всю горля́нку, зі сл. крича́ти, смія́тися, співа́ти і т. ін. Дуже голосно. Кайдаш і Лаврін .. кричали на все горло .. і підняли .. ґвалт на весь куток (І. Нечуй-Левицький); Катерина засміялася на все горло (Ірина Вільде); Оленка виспівувала на все горло (К. Гордієнко); Приїжджав, скажемо, ваш .. губерніяльний (губернський) секретар і кричить на всю горлянку (М. Хвильовий); // З найбільшою інтенсивністю, з повним задоволенням. на по́вне го́рло. Вже третій день я п’ю життя на повне горло (М. Коцюбинський).

на всі бо́ки. 1. зі сл. ла́яти, сла́вити, хвали́ти і т. ін. Дуже сильно, всіляко. Її (Хіврю) лаяли на всі боки й другими способами допікали (Грицько Григоренко); Підставні хваленики за плату од купців вихвалюють коні на всі боки і запевняють панків, що коні добрі (І. Нечуй-Левицький); Горпина Іванівна, святково вдягаючись, як і личить молодій тещі, на всі боки чистила слабохарактерного чоловіка (Ю. Збанацький). 2. Повністю, цілком. Меткий, повороткий (Максим) — на всі боки москаль! (Панас Мирний); Недобра вона (Параска), кажуть, у його; ворочає ним (Йосипом) на всі боки (Панас Мирний). 3. Навкруги, усім підряд. — Хто? кого не пустить?.. кажіть-бо толком! — кидав він питання на всі боки (М. Коцюбинський).

на всі боки́ присту́пний, жарт. Такий, що всього доб’ється; спритний меткий і т. ін. Жвавий, на всі боки приступний, він надумався поширити свої комерційні справи виданням… книжок (С. Васильченко).

на всі (вся́кі, рі́зні і т. ін.) лади́. 1. По-різному, всіляко і т. ін. Ходив Грицько.., марив на всякі лади, пригадуючи колись перечитані романи (С. Васильченко); Коли хто помилявся в читанню, .. підхоплював (о. Телесницький) помилку, повторював її на різні лади (І. Франко); // зі сл. обмірко́вувати, обгово́рювати і под. З усіх сторін, всебічно. Він (головком) зовсім не почував утоми, і його голова на всі лади варіювала план загального наступу і кривавої атаки (Ю. Яновський); За столом тривало пожвавлення, відгадка була справді дотепною, і її обмірковували на всі лади (Л. Дмитерко). 2. зі сл. хвали́ти, проси́ти і т. ін. Дуже сильно. Вони, бач, кесаря хвалили На всі лади (Т. Шевченко); Скочив Заєць на ослін, “Що робить?” — міркує він.. Просить (Рись) на усі лади — Йди Ведмедя розбуди! (Д. Павличко). на вся́кий лад. Нам привіз його (керівника) й нарадив Навесні “районний сват”.. Вихваляв на всякий лад: Це вам клад (С. Олійник). 3. зі сл. розповіда́ти, говори́ти і т. ін. Із захопленням, багато, жваво і т. ін. Ревна громадянка, вона потім до самої грязелікарні на всі лади розповідатиме, як перша помітила цього малого злочинця (О. Гончар); На усякі лади про це балакали (Марко Вовчок). 4. зі сл. густи́, співа́ти і т. ін. Видаючи різноманітні звуки; різноголосо. На околицях міста на всі лади загули фабрики й заводи (П. Панч); Немовби там (у музичному інструменті) .. сиділо щонайменше з півсотні солов’їв та з десяток жайворонків, і виспівували вони на всі лади (І. Цюпа); В степу .. стрекотали коники, співали на різні лади пташки (П. Панч). 5. Різноголосий, всілякий і т. ін. (перев. про звуки). Писар .. нероздягнений спить щасливим сном із присвистами на всі лади (Ф. Малицький).

на всі за́вертки, зі сл. хропі́ти. Дуже голосно, нестримно. — А хропе ото хто так? — Грицю, штовхни його, чого він ото на всі завертки? — звернувся Шельменко до Гриця (Остап Вишня).

на всі за́ставки. Скільки є сили (дуже голосно, гучно, швидко і т. ін.). А Соловей аж горло надриває І на всі заставки співає (Л. Глібов); Він (сусіда) мені магнітофон знову крутить, я йому приймач зверху вмикаю на всі заставки (А. Крижанівський); Хлопчик мчав на всі заставки, його широкі шаровари з хуркотом тремтіли від бігу (Олесь Досвітній); // зі сл. ї́сти, упліта́ти і т. ін. Жадібно, з апетитом. Голодні бурлаки уплітали свіжу щуку, осетрину й білугу на всі заставки (І. Нечуй-Левицький).

на всі лопа́тки, зі сл. бі́гти, мча́ти і под., жарт. Дуже швидко. — Питання є? — Нема! — Тоді шуруй додому — на всі лопатки! (В. Москалець).

на всі сто (проце́нтів (відсо́тків)). 1. Цілком, повністю. — Ви, Якиме Івановичу, тут праві на всі сто (Ю. Збанацький); (Це) прекрасна, розумна, добра жінка, у чеснотах якої я впевнений на всі сто відсотків (З газети). 2. Який має позитивні якості, властивості. Зовнішньо Кужель був, як кажуть, на всі сто — високий, ставний, здоровий, чорнобривий, з орлиним поглядом (Ю. Збанацький). 3. Який заслуговує цілковитого схвалення, правильний. Я товариша Киселя добре знаю. В нього лінія на всі сто, будьте певні (І. Муратов).

на всіх перехре́стях, зі сл. крича́ти, говори́ти і под. Скрізь. Нехай впаде він безсилий на великій дорозі життя, нехай підуть потоптом по ньому ті, кого він збудить…— він кричатиме проти байдужих на всіх перехрестях (П. Колесник).

на всіх (по́вних) пара́х. зі сл. бі́гти, мча́ти і под. Дуже швидко. Побігли на всіх парах голова з агрономом, а дід Левко, вичекавши, поки стихнуть їхні голоси, обережно підходить до вікна контори (І. Драч); Окрилений успіхом, він мчав на всіх парах (Ф. Бурлака); Насправді літо, наче його хтось підганяє, летить на всіх парах. Від того йому й жарко, що доводиться гнати щодуху (Н. Тихий); А поїзд мчить на всіх парах прямісінько на Київ (О. Довженко); Помчав поїзд на повних парах… Загуло, загриміло (Ю. Мокрієв); // Дуже інтенсивно. Сповіщаю Вас, що робота по набору іде на всіх парах: уже 18 сторон (сторінок) зовсім надруковано (Панас Мирний).

на всі чоти́ри. 1. Куди хоче, хочете. (Степанида (до Оксани):) Ще ми по-божому обіходились, а он які інші пани, то бувало додержуть бурлаків, доки скінчаться жнива, а після жнив пов’яжуть їх та доженуть до межі, вліплять їм по стільки нагаїв та й пустять на всі чотири (М. Кропивницький); — Хто хоче — хай іде зі мною, а хто не хоче — хай віється на всі чотири. Не бороню! (М. Стельмах). 2. Навколо, навкруги. Уже він начинав боятись, На всі чотири озиравсь; Трусивсь, та нікуди діватись, Далеко тяжко в ліс забравсь (І. Котляревський).

на (всі) чоти́ри бо́ки (сто́рони). 1. перев. зі сл. іти, відпуска́ти і под. Куди завгодно, будь-куди. Люди такого типу .. ощетинюються, кричать: “Я тут хазяїн! Я відповідаю!” — і тоді краще з ними не говорити, а зодягай шапку та йди собі на чотири боки (Григорій Тютюнник); Сильно доводилось битись, а потім розбігтися на всі чотири боки, коли до німців підмога стане… (Ю. Яновський); Сніданок закінчено, зараз Васько помиє посуд і може майнути на всі чотири сторони (М. Зарудний). 2. Уживається, коли проганяють або відпускають кого-небудь з невдоволенням, обуренням і т. ін.; геть звідси куди завгодно. — Штраф уже маєш — не покаявся. На всі чотири сторони! Митро похнюпився, але ще не вірить (А. Головко); — Йди собі до бісової матері на всі чотири сторони (М. Далекий). 3. В різних місцях, навкруги. Місто займається одразу. Пожежа схоплюється на чотири боки (І. Нечуй-Левицький); — Козаки встигли огородитися возами, серед табору гармати поставили і на всі чотири боки громили пана гетьмана (Іван Ле); — І виніс же дідько бабу на великий трахт (тракт) з вікном в руках! Повертає та й повертає те вікно на всі боки, мов цяцьку, ніби грається ним… (І. Нечуй-Левицький).

на (всі) чоти́ри ві́три, перев. зі сл. іти́, забира́тися і под. Куди завгодно, куди захочеться. — Одну Зосю пущу (в дім), коли вона того схоче, а тим — світ на всі чотири вітри (І. Нечуй-Левицький); — Скликав би тепер своїх полчан тисяч двадцять, як не більше, і розігнав би оцю тічню на чотири вітри, на локшину потяв би (Б. Лепкий); Як і іншим розжалуваним співакам, йому було дано широкий вибір: на всі чотири вітри! (О. Гончар); // Геть. — Заплати! І хай забирається на чотири вітри!..— ще більше розпалився адвокат (Є. Куртяк).

на всі шту́ки. Здібний, вигадливий; здатний до всього. З Антося ж був хлопець на всі штуки, та ще й прудко бігав (А. Свидницький).

на всьо́му гото́вому. При повному забезпеченні, здобутому іншими. — Чого вам тут не вистачає? У теплі, у добрі, на всьому готовому (В. Дрозд). на всьо́му гото́венькому. — Ви, жінки, розумні на всьому готовенькому (І. Нечуй-Левицький).

на всю. В повну силу, повною мірою. Зареготавшись на всю від Кузьминого жарту, я відкинувся в задок брички (І. Микитенко); — Туман, як сало! А то все міцні приморозки дубом землю кували — ніяк не можна було на всю розпочати сівбу (Є. Кротевич); — Хліб майже готовий, хлопці, — чув Буслай... Ми днів два покосимо на звал, підбирачі все це підберуть, а тоді вже почнемо збирати на всю (В. Москалець).

на всю ву́лицю, зі сл. крича́ти, галасува́ти і под. Дуже голосно, сильно. Ішов (Хома) селом п’яний, як ніч, і, притопуючи лакованим чоботом, горлав на всю вулицю: — Качайте мене, заплачу! (О. Довженко); Спати? Як можна спати в таку ніч! Зоряна височінь вбирає очі, як тоді, коли Тоня галаснула на всю вулицю: “Супутник! Он він!” (О. Гончар).

на всю гу́бу (рідко губу́). 1. зі сл. пан, госпо́дар, па́ні і т. ін. Великий, значний, справжній і т. ін. На всю губу пан (М. Номис); Вже на всю губу пані буде! (Г. Квітка-Основ’яненко); Свою крамницю завів (Храпко), оженився, на всю губу господарем став… (Панас Мирний); Стала господинею на всю губу (І. Нечуй-Левицький); Тепер уже він багатир на всю губу: своєї землі скільки! (Б. Грінченко); Багато і ревно боровся за свою землю Карпо Салай, за право називатися справжнім ґаздою, хазяїном на всю губу (В. Собко); Жили тут .. багатії на всю губу (І. Цюпа); Вона була франтиха на всю губу і дуже турбувалася про свою зовнішність (С. Добровольський); // Заможний, багатий і т. ін. Бачимо, хазяї тут на всю губу: хати жестю (жерстю) криті, обора, амбари, сади (Нар. опов.). ці́лою губо́ю, діал. Ґазда цілою губою (М. Номис); // Дуже добрий, найкращий і т. ін. (перев. про тварин). — Я й учкурнув туди з козаками, та у такому убранню, та на таких конях, що на усю губу… (Д. Мордовець). 2. зі сл. жи́ти, панува́ти і т. ін. У розкошах, багатстві, заможно. Розжився (Білогруд) на всю губу, багатирем став… (О. Кониський); Живе в Дрогобичі (Сергій), видно ж, на всю губу (М. Рудь). на по́вну гу́бу. — Можна позаздрити тобі, Семене... На повну губу живеш (Д. Бедзик); // зі сл. гуля́ти, роби́ти і т. ін. Без будь-яких обмежень; із задоволенням, з приємністю. Віддаю на тиждень вольну. Погуляй на всю губу́ (Б. Олійник); Фотографи .. Для всіх видань .. Тиражували (славослова) на всю губу! (І. Драч); // Повністю. Вірили, що тепер заможна сільська верхівка запанує на всю губу (Г. Григор’єв). 3. чого. Багато, повно і т. ін. А мати Або батько як побачать, Що ви, мої любі, Таке диво читаєте,— Гріха на всю губу! (Т. Шевченко). 4. зі сл. ла́ятися, ла́яти, вереща́ти і т. ін. Голосно, непристойно, дуже сильно. Шпетить на всю губу (М. Номис); Пани .. погрожували комусь кулаками в повітрі і лаялись на всю губу (Збірник про М. Кропивницького); Сидить посеред вулиці замурзаний хлопчина і верещить на всю губу (П. Козланюк); Циган спершу мовчки трохи подивився парубкові вслід, потім вилаявсь на всю губу (В. Винниченко). 5. зі сл. пи́ти, запи́ти і под. Нестримно, дуже сильно. Сів, заплакав ревно з горя, Та й в шинок подавсь од моря, Та й запив на всю губу, Та й забув свою журбу (Л. Первомайський). $ГУ-ГУ

на всю (на по́вну) коту́шку, з дієсл. 1. По-справжньому, зі всією вимогливістю, строгістю і т. ін. Щоранку майор Швечик виводив свою групу на берег затоки .. і муштрував на повну котушку (Ю. Збанацький). 2. Найбільше з можливого, дуже суворо. — Мав відбувати двадцять п’ять літ, відміряли мені тоді на всю катушку (котушку) (М. Ю. Тарновський).

на всю пе́льку, вульг. 1. зі сл. крича́ти, репетува́ти і под. Дуже голосно, щосили. Вдома вона кричала й репетувала на всю пельку: там вона забувала, що вона свята та божа… (І. Нечуй-Левицький); З полум’я… несподівано схопився вихор, неначе клуня роззявила рота, позіхнула й засопла на всю пельку (І. Нечуй-Левицький). 2. зі сл. пи́ти. Дуже багато. Медосолодким вином одурманений ти. Воно шкодить Кожному, хто його п’є на всю пельку, не знаючи міри (Переклад Бориса Тена).

на всю (свою́) обихі́дку, зі сл. бреха́ти, верзти́ і т. ін., зневажл. Без будь-яких обмежень; надмірно, дуже, нахабно. — Мабуть, бреше на всю обихідку,— промовив один дід (І. Нечуй-Левицький); — Верзи, верзи на свою обихідку! Може, на душі полегшає,— сказав Оникій (І. Нечуй-Левицький).

на всю ха́ту. 1. Дуже голосно. Всі говорили, галасували на всю хату, не знали, де сісти, де стати (І. Нечуй-Левицький); Петрик розплакався на всю хату (М. Стельмах). на ці́лу ха́ту. Максим кричав на цілу хату (М. Коцюбинський). 2. Дуже сильно. Світла немає; червоне зарево полум’я гоготить у пузатій порепаній грубі, світить на всю хату (Панас Мирний); Лампочка без скла чаділа на всю хату (М. Коцюбинський).

на по́вних (на всіх) паруса́х, зі сл. мча́ти. Дуже швидко, на всю потужність (про водний транспорт). Фрегат на повних парусах заїхав у свій же бриг, п’ять мачт (щогл) з вітрилами упали, мов зрізані (Ю. Яновський); По синіх валах океану, Лиш зорі зійдуть в небесах, Летить корабель одинокий, Летить він на всіх парусах (Переклад М. Рильського); Танкер “Горький”, як то кажуть, на всіх парусах прямував з Японії до рідного порту (З журналу).

натиска́ти / нати́снути на всі педа́лі. Докладати всіх зусиль для швидкого досягнення, здійснення чого-небудь; поспішати. — Ми тут без вас часу не марнували. На всі педалі натиснули, щоб розконсервувати будівництво (Ю. Шовкопляс); — А може, там (у Празі) уже союзники? — висловив припущення наймолодший з розвідників..— Можуть, звісно, і вони вдертися, як натиснуть на всі педалі,— погодився в’язистий єфрейтор Павлюга (О. Гончар).

на (у) всі (рі́зні) кінці́, з дієсл. Скрізь, усюди, в кожному напрямі. У нас зійшло вже сонце, його вогні ми шлем на всі кінці... (В. Сосюра); В повіті вже, видно, щось прочули, раз дозори оце порозсилали в усі кінці (О. Гончар); Вершники на момент круто збили коней і потім з .. криком кинулись у різні кінці (П. Панч).

не всі вдо́ма (до́ма) у кого. Хто-небудь дурний, недоумкуватий. (Андрій:) Факт той, що всі у мене вдома вважають, видно, що у мене не всі вдома! (З. Мороз); Вояк витріщеними очима видивився на Спориша, як на чоловіка, у якого не всі дома (І. Франко); — Ну, та то вже, мабуть, якийсь виродок з їхнього стану, самі ж бо про неї кажуть, що не всі дома (Дніпрова Чайка). (чи) всі вдо́ма (до́ма)? — Гайворон виступив на правлінні проти плану сівби, який затверджений для їхнього колгоспу. — У нього всі вдома? — зі злом спитав Бунчук (М. Зарудний); — Як він там у вас... Чи в нього всі дома? — покрутив пальцем становий коло чола. — Зайця, часом, в голові немає?.. (М. Коцюбинський).

обсипа́є (осипа́є, си́пле) / обси́пало (оси́пало) моро́зом (дрижака́ми) кого, рідше що, по чому, перев. безос. 1. Когось проймає дрож (перев. від хвороби). То морозом її осипає, вона біліє, то у жар укине (Панас Мирний); Чи не напосіла на мене ота пропасниця, що голову приском пече, а по тілу морозом сипле, аж зуби цокотять (Панас Мирний). 2. Хтось відчуває озноб від хвилювання, несподіванки і т. ін.; хтось хвилюється, дуже вражений чимсь.— Примарилося, наче хтось у вікно стукає... Мене морозом усю обсипало — думаю, батько (Є. Гуцало); — Знаєш: як розказала мені твоя мати, яку ви нужду, яке лишенько замолоду терпіли, то мене то в огонь укине, то морозом обсипле (Панас Мирний); Остовпіла (Катря) й завмерла від несподіванки, злякано притулившись до чийогось тину. Так і обсипало всю дрижаками (В. Кучер). аж моро́зцем обси́пало. Чоловіка аж морозцем обсипало від наглої радості (Є. Гуцало). моро́зом обси́пало всю спи́ну чию, кому. Друзеві (лікарю) всю спину морозом обсипало: так одверто визирала з очей хворого раптова віра в його всемогутність (Ю. Шовкопляс). по плеча́х так і си́пле моро́зом. Добре співав! Як було заспіває Нечая .. По плечах так і сипле морозом (Марко Вовчок).

па́дати / впа́сти на колі́на (навко́лішки, ниць) перед ким і без додатка. 1. Виявляти кому-небудь велику шану. Гірко, принизливо було Ганні відчути себе відстороненою. Чи давно ще падали перед нею ниць, пісень про неї співали (О. Гончар). 2. Підкорятися чиїй-небудь волі, чиємусь впливу і т. ін.; скорятися. Вдихну у груди пломінь блискавиць,— Щоб перед ворогом не падать ниць, Щоб дихати в його лице вогнем! (Д. Павличко). 3. Принижуючись, просити у кого-небудь про щось. — Курило не з тих, що падають на коліна. Степан Курило — герой! (Д. Бедзик). па́дати на всі чоти́ри. — У нас і кращі падають на всі чотири й лижуть Орлову чоботи! — зловтішно мовив слідчий (Валерій Шевчук). 4. Виявляти до кого-небудь почуття великої вдячності. — Ти ще після всього повинен впасти на коліна, що з тобою так привітно обходяться, що не гордують тобою (З газети).

переверта́ти / переверну́ти (всю) ду́шу (се́рце). Виклика́ти в кого-небудь якесь сильне почуття (тривоги, хвилювання, захоплення і т. ін.). Вночі йому сниться сон, який перевертає душу: з темного кутка дивляться на нього батькові очі, а під стелею гримить голос: “Ти зробив те, що я тобі заповідав?” (Григорій Тютюнник); І ось раптом, через якийсь проміжок часу, тобі перевернули душу давно почута п’єса чи пісня (М. Стельмах); Одповіда (Дмитрик) лиш “так” і “ні”. Зате як усміхнеться — серце переверне (М. Рильський).

переоці́нювати / переоціни́ти (всі) ці́нності. Серйозно переосмислювати і змінювати погляди, уявлення і т. ін. — Зараз усі ми опинилися в однаковому, дуже важкому стані,— говорив цей погляд,— доводиться переоцінювати цінності, а це процес дуже болючий, нагадує перев’язку спеченого тіла, коли тобі повільно віддирають присохлі бинти (В. Собко). переоці́нка ці́нностей. (Терень:) А з Сльозкіним у нього давно порвано. Переоцінка цінностей (І. Микитенко).

підко́вувати / підкува́ти на всі чоти́ри кого. 1. Добре навчати кого-небудь, даючи глибокі знання. Підкував на всі чотири дядька, підкуєш і татка (Укр.. присл..). 2. Карати за які-небудь вчинки. — Гляди мені, гляди,— в тон йому сказав Артем.— Підведи тільки нас! Я тебе підкую! На всі чотири! (А. Головко).

підко́вуватися / підкува́тися на всі чоти́ри. Добре навчатися чогось, набувати глибоких знань. (Вітровий:) Там у мене в курені ціла бібліотека, читаю, вчусь, веду бесіди в ланках як агітатор .. Одним словом, підковуюсь на всі чотири (О. Корнійчук).

плу́тати (переплу́тувати) / сплу́тати (переплу́тати) (всі) ка́рти чиї, кому і без додатка. Розладнувати чиї-небудь плани, наміри, розрахунки, сподівання. Дроздовський полк тим часом мацав місцевість, до них ходила різна тамошня наволоч, з усіх кутків збиралися відомості, і наші люди ходили до них виказувати й плутати карти (Ю. Яновський); Козацька тактика переплутувала йому всі карти (З. Тулуб). всі ка́рти переплу́тано. Він ледве стримувався від злості за те, що пришелепуватий Кукса своїм дурним пострілом так несподівано зірвав усю операцію. Тепер всі карти переплутано (В. Кучер).

плюва́ти на все (на всіх) і вся, рідко. Нехтувати ким-, чим-небудь, не зважати ні на кого, ні на що. Ця ж, остання (жінка), продає на бульварі бублики (мухи загадили) або гнилі вишні: на фунт півфунта хвостиків, і плює на все і вся (М. Хвильовий); І на трибуні — як в бою. Буває, чую в залі свист, Та я на всіх і вся плюю! Я — плюраліст! (З журналу).

по всіх усю́дах. Скрізь, де тільки можна. Ви писали страшну масу дрібних дописів по всіх усюдах (Леся Українка); Як її (бумагу про землю) затаїти, як по всіх усюдах уже знають про неї (А. Головко).

поміша́ти (зміша́ти, переміша́ти і т. ін.) / міша́ти (всі) ка́рти кому і без додатка. Перешкодити здійсненню чого-небудь; не дати змоги зробити щось. Діла сьогодні у Кузьми йшли по-божому, але знову ж нечистий помішав усі карти (М. Стельмах).

посила́ти (всі) громи́ і бли́скавки на кого—що. Із роздратуванням, гнівом говорити про кого-, що-небудь; лаяти когось, щось. посила́ти всі гро́ми і бли́скавки на го́лову чию, кому. Марія у своїй кімнаті посилає всі громи і блискавки на голову П’єтро Антонеллі. .. Негідник! Дурень! .. І де були її очі, коли слухала цього пустомолота (М. Слабошпицький).

посила́ти / посла́ти до бі́сового ба́тька (до всіх чорті́в) кого, лайл. Висловлювати в різкій формі своє незадоволення кимсь, небажання спілкуватися з ким-небудь; лаяти когось. — Ти ніколи путнього слова не скажеш! До тебе з ласкою, а ти — з серцем! Тебе просиш, а ти до бісового батька посилаєш! (Панас Мирний); Олександра з злістю шпурляла що було в руках, хрьопала дверима та посилала всіх до всіх чортів (М. Коцюбинський).

поста́вити / ста́вити кра́пку (всі крапки́) над “і”. 1. З’ясовувати все остаточно, до кінця. Поговорити було про що. І то негайно, зараз, щоб поставити всі крапки над “і” (В. Кучер). 2. Завершувати, закінчувати що-небудь; остаточно вирішувати щось. Поставити крапку над “і” — то неабияке мистецтво у житті (Н. Рибак). розста́вити крапки́ і зна́ки о́клику. Данило розповідав про агрегат, а Василь Васильович думав своє. Несподівано для себе скрізь швидко і точно розставив крапки і знаки оклику (Ю. Мушкетик).

по (у) (всіх (широ́ких, дале́ких)) світа́х. Скрізь; у багатьох місцях. Не вагалась пані: .. поїхала з дорогою дитиною по світах (Дніпрова Чайка); Дядьки оповідають — Володько слухає… Олійник — що був “по світах”, у Києві, в Одесі, десь там на шахтах вугіль копав, а після у Києві у якихсь там панів “за дворника состояв” (У. Самчук); Зібравши всю волю, вміння прикидатись, набуте за довгі роки блукань по світах, він раптом випростався, .. заговоривши французькою мовою (О. Довженко); — Якби не та панщина, .. і я не тинявся б у світах (І. Нечуй-Левицький); — Я ж би тую Україну кругом облітала, я ж би свого миленького в світах пізнавала (Б. Грінченко); Хоч і не був Василько по широких світах, зате певний: ніде немає більшої краси за зелену Верховину (І. Чендей); Чомусь на вечорі було більше дівчат.. Чи то недавня тяжка війна порозкидала юнаків по краю і по далеких світах, чи то дівчата першими стали до нової роботи (Т. Масенко). по всьо́му сві́ту. (Оксана:) Сяя повісилась на шию копитанові (капітанові), захотіла разом панею бути; таскалась з ним по усьому світу і дитину добула! (Г. Квітка-Основ’яненко); // У незнані, невідомі місця; далеко. Віщувало серце,— не втримати його (сина) в хаті, знову гайне по світах (О. Гончар).

прили́пнути (всім) се́рцем ((всіє́ю) душе́ю) до кого—чого. Зріднитися з кимсь, полюбити когось, щось. Серцем Микола вже прилип до свого острова (Ю. Збанацький); Усім серцем і всією душею прилип був (Опанас) до своєї батьківщини, жив у ній думками і жив нею (І. Франко).

прогле́діти (прогляді́ти, продиви́тися) (всі) о́чі. Втомитися від виглядання, очікування кого-небудь звідкись. В той день Оксана прогледіла на дорогу всі очі (П. Панч); Впала ніч… шакали виють… Вітер… Мов зима! Я всі очі прогляділа,— Милого нема (А. Кримський).

протруби́ти (протуркоті́ти, протуркота́ти, протурча́ти, проту́ркати) (всі) ву́ха кому. Дуже надокучити кому-небудь постійними розмовами про одне і те саме. — Та вже бачу,— зітхнула Ольга Павлівна.— Жінки всі вуха мені на буряках протрубили (В. Кучер); — Іван вже мені про вас вуха протуркотів (В. Собко); Не треба його дратувати. І так протурчали йому вуха всякими вигадками (А. Головко); — І вже ти протуркала мені уші (вуха) тим Максимом! — сказав він (І. Франко).

сім мішкі́в греча́ної во́вни (і (та) всі непо́вні), жарт., зі сл. наговори́ти, наплести́ і т. ін. Багато зайвого, безглуздого. Мельхиседек сердито глянув на свою жінку; вона догадалась, що вже наговорила сім мішків гречаної вовни, й прикусила язика (І. Нечуй-Левицький); — Та з цього й кінь би сміявся — наплели ось сім мішків гречаної вовни .. І ви в це вірите? (П. Козланюк); — Станеш потім питати, де чув, а він тобі сім мішків гречаної вовни нарозказує всякого, тільки слухай (О. Гончар). сім мішкі́в греча́ної во́вни та чоти́ри копи́ гре́чки. — Ваша жінка приїхала сюди й наговорила сім мішків гречаної вовни та чотири копи гречки (І. Нечуй-Левицький). сім мішкі́в греча́ного Гаври́ла. Балакала-говорила сім мішків гречаного Гаврила (Укр.. присл..). сім міхі́в горі́хів, греча́ної во́вни та всі непо́вні. Наговорив сім міхів горіхів, гречаної вовни та всі неповні (Укр.. присл..).

скаламу́тити (всю) ду́шу ((все) нутро́) кому і без додатка. Надзвичайно сильно, глибоко схвилювати когось, внести неспокій. Вже якось до цього й прижилось горе, .. а це знову скаламутило всю душу (М. Стельмах); — Видно було, що й йому такий початок листа скаламутив нутро (І. Микитенко).

стри́гти (всіх) під одну́ гребі́нку (гребіне́ць). Однаково оцінювати всіх або багатьох. — Ага, одрубники. Столипінці.— І з цікавістю приглядався до осель, що з десяток їх розкинулись ліворуч понад шляхом. ..— Не всіх, сину, стрижи під одну гребінку,— сказала мати (А. Головко); Надто вже якось ми звикли все робити по-сімейному, — врешті мовив Кандиба, зупиняючись перед столом. — Всі у нас свої, всі Івани Івановичі, і ми не так дбаємо про діло, як про те, щоб, не дай Боже, комусь криво що не сказати. А по-моєму, свій, чужий, сват, брат, дідько лихий — стрижи всіх під один гребінець (С. Добровольський).

(та) й по всьо́му. Більше нічого. Переказати лиш до Гната, щоб завіз її скриню, та й по всьому (М. Коцюбинський); Майна того, що на плечах та біля печі, та й по всьому (П. Панч); // Цим все і закінчиться. Ну, бабуся гримне На неї добродушно — і по всьому (М. Рильський); То спасибі вам, я оце ще стулю два вінки — та й по вьому (Є. Гуцало).

три мішки́ греча́ної во́вни (і (та) всі непо́вні). 1. зі сл. наговори́ти, наказа́ти і т. ін., жарт. Багато зайвого, несерйозного, несуттєвого і т. ін.; небилиці. — Оцей панич наговорить три мішки гречаної вовни! (І. Нечуй-Левицький); (Проня:) Що ви мене соромите? Що ви тут наказали,— три мішки гречаної вовни? (М. Старицький); — Ну, годі вже мені пащекувати: наговорив гречаної я вовни аж три мішки… (М. Драй-Хмара); Хай нічого путнього не сказано, хай наверзли вони один одному по три мішки гречаної вовни, то хіба ж Федір Іполитович не побадьорішав од цього? (Ю. Шовкопляс); — Та не слухайте гемонську бабу! Вона вам наговорить три мішки гречаної вовни і всі неповні! — гримнув на жінку Іван Бондар (М. Стельмах). три мішки́ уся́чини. — Наговорили, набалакали вам три мішки усячини про мене? (М. Стельмах). аж сто мішкі́в тіє́ї во́вни. Ввірвався, наговорив аж сто мішків тієї вовни… (Василь Шевчук). 2. зі сл. добра́, бага́тства і под., зневажл. Зовсім небагато. Багатства там — три мішки гречаної вовни (І. Микитенко). три мішки́ греча́ної во́вни, та всі три тепе́р непо́вні. — Він же злидар. А в мене — всякого добра…— Ото-то… Три мішки гречаної вовни, та всі три тепер неповні (І. Микитенко).

тріща́ти по всіх швах. Бути під загрозою краху, розпаду, руйнування і т. ін. Зі сходу на гітлерівців падав один удар за одним, “тисячолітня імперія” тріщала по всіх швах (В. Собко).

у (всі свої́) чоти́ри о́ка; в че́тверо оче́й, зі сл. диви́тися, сте́жити і т. ін. 1. Дуже пильно, уважно; постійно, невідступно. Тепер уже для Марусі ясно було, що треба.. тікати. Але й Марусякові се було ясно, і він стежив за своєю попадею в чотири ока (Г. Хоткевич); За роботою він стежив у всі свої чотири ока: коли в кого траплялась помилка чи затримка, він одразу підходив… (Ю. Шовкопляс). 2. Удвох, обоє. Коли хтось бере в руки макітру чи горщика (на базарі), то чоловік із жінкою затихають, в четверо очей дивляться на покупця та свій товар у його руках (Є. Гуцало).

усі́ і вся. Абсолютно все, що оточує. Люди не можуть жити кожен сам по собі, тремтячи й остерігаючись усіх і вся. Це дикий, тваринний стан (Валерій Шевчук).

хоч (хоча́) би тру́пом ліг. За будь-яких обставин (намагатися досягти чого-небудь); будь-якою ціною, будь-що. Він такий, що доб’ється свого, хоч би, як говориться, трупом ліг, хоч і дорогою ціною (З журналу). хоча́ би тру́пом всі лягли́. Таку побачивши утрату, Аркадці галас підняли, Клялися учинить одплату, Хоча би трупом всі лягли (І. Котляревський).

як (мов, на́че і т. ін.) всі ро́зуми пої́сти. Уживається для підсилення ознаки; дуже, надто, занадто. Мудрий, як би всі розуми поїв (М. Номис); Наші — такі всі розумні, наче всі розуми поїли (Марко Вовчок).