вживляти
ВЖИВЛЯ́ТИ (УЖИВЛЯ́ТИ), я́ю, я́єш, недок., ВЖИВИ́ТИ (УЖИВИ́ТИ), влю́, вжи́виш, док., що.
Вводити сторонній предмет у живу тканину для приживляння в ній.
[Лігосов:] Знаходимо в пацючому мозку локалізовані центри насолоди, радості, вживляємо електроди. Пацюк замикає контакт, відчуває радість (О. Бердник);
Якщо видалити зуб, то на його місце треба або вживляти імплантат, або встановлювати мостоподібний протез (з газ.);
* Образно. “Одержима” і “На полі крові” є своєрідними творами-пересторогами, “заповітом” Лесі Українки своїм нащадкам, прагненням вживити в українську суспільну свідомість моральні цінності, так яскраво виявлені в біблійних образах, мотивах, легендах (з наук. літ.);
// Вставляти що-небудь у щось.
В описі вказано, що веб-сторінки можна вживляти в робочий стіл комп'ютера (з Інтернету).
Словник української мови (СУМ-20)