вживлятися
ВЖИВЛЯ́ТИСЯ (УЖИВЛЯ́ТИСЯ), я́ється, недок., ВЖИВИ́ТИСЯ (УЖИВИ́ТИСЯ), вжи́виться, док.
1. Проникати в живу тканину для приживляння в ній.
Учені створили синтетичні антитіла, які прив'язуються до вірусу атипової пневмонії та не дають йому вживлятися в людські клітини (з наук.-попул. літ.);
* Образно. У роботі розглянуто особливості розвитку українського протестантизму, зокрема його здатність вживитися в український суспільно-релігійний простір (з наук. літ.).
2. тільки недок. Пас. до вживля́ти.
Хворим із небезпечними порушеннями серцевого ритму вживляються електронні стимулятори серця (з наук.-попул. літ.);
Зубний імплантат вживляється у щелепу і служить опорою для штучного зуба (із журн.);
Нова специфікація використовує чип із бездротовим інтерфейсом, що буде вживлятися в пластикові картки й різноманітні електронні пристрої (з наук.-техн. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)