взаємозумовлений
ВЗАЄМОЗУМО́ВЛЕНИЙ, а, е.
Дієпр. пас. до взаємозумо́влювати.
У писемній формі діалогічне мовлення використовують у художніх творах як засіб відтворення мовлення та характеристики персонажів. Репліки співрозмовників пов'язані за змістом (єдиною темою), більшість із них взаємозумовлена й пов'язана структурно (з наук. літ.);
// у знач. прикм. Зумовлений, визначений спільним існуванням, впливом один на одного.
Соціально-політичні відносини взаємозумовлені, а їх урегулювання може розглядатися як створення передумов для самого процесу державного управління (з навч. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)