Значення в інших словниках
-
взути —
взу́ти дієслово доконаного виду
Орфографічний словник української мови
-
взути —
див. взувати.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
взути —
Аю, -аєш, недок., взути, -ую, -уєш, док. 1. Перемагати. Саме тут киян «взула» житомирська банда «Snuf» (Україна Молода). 2. Обдурювати. Мене взули, як звичайного дурника.
Словник сучасного українського сленгу
-
взути —
(-ую, -уєш) док. 1. кого (на що); крим., мол. Відібрати, відняти у когось щось; пограбувати когось. БСРЖ, 393; СЖЗ, 24. 2. кого; крим., мол. Обдурити, продати комусь щось по високій ціні. — Здається, нас взули, наче останніх лохів! (Л.
Словник жарґонної лексики української мови
-
взути —
оЗу́ти (взу́ти, обу́ти і т. ін.) в постоли́ (в ла́пті) кого, заст., зневажл. Довести когось до злиднів, залишити без майна, позбавити багатства; розорити. — Народ зголоднів, а ніхто не подбає, їсти ніхто не дасть.. — Один розкошує, а другий..
Фразеологічний словник української мови
-
взути —
ВЗУВА́ТИ (УЗУВА́ТИ) (надівати на ноги взуття), НАЗУВА́ТИ, ОЗУВА́ТИ розм., НАТЯГА́ТИ розм., НАТЯ́ГУВАТИ розм., ВСО́ВУВАТИ (УСО́ВУВАТИ) розм., ВСУВА́ТИ (УСУВА́ТИ) розм. — Док.: взу́ти (узу́ти), назу́ти, озу́ти розм. натягну́ти (натягти́) розм.
Словник синонімів української мови
-
взути —
ВЗУ́ТИ див. взува́ти.
Словник української мови в 11 томах