взутий

ВЗУ́ТИЙ (УЗУ́ТИЙ), а, е.

Дієпр. пас. до взу́ти.

Серед мертвої тиші Йон чув, як калатало його серце, як ступали ноги, взуті в постоли (М. Коцюбинський);

// Який має взуття на ногах; забезпечений взуттям.

За столом зараз від Гордія сидів невеличкий риженький чоловічок, узутий у лаковані чоботи, куди були заправлені галанці тонкого синього сукна (Т. Осьмачка);

Денис, взутий у гумові чоботи, скочив у воду і потяг човен за ланцюг (Л. Дмитерко);

Треба знати і господарські справи: які запаси овочів і картоплі лишились, чи вистачить їх на зиму, .. чи є паливо, як одягнуті і взуті вихованці, чи є підручники і зошити? (Б. Левін).

Значення в інших словниках

1. взутий — взу́тий дієприкметник  Орфографічний словник української мови
2. взутий — (узутий), -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до взути. || у знач. ім. взутий, -того, ч.Той, хто має взуття на ногах.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. взутий — ВЗУ́ТИЙ (УЗУ́ТИЙ), а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до взу́ти. Серед мертвої тиші Йон чув, як калатало його серце, як ступали ноги, взуті в постоли (Коцюб., І, 1955, 240); Денис, взутий у гумові чоботи, скочив у воду і потяг човен за ланцюг (Дмит.  Словник української мови в 11 томах