взутий
ВЗУ́ТИЙ (УЗУ́ТИЙ), а, е.
Дієпр. пас. до взу́ти.
Серед мертвої тиші Йон чув, як калатало його серце, як ступали ноги, взуті в постоли (М. Коцюбинський);
// Який має взуття на ногах; забезпечений взуттям.
За столом зараз від Гордія сидів невеличкий риженький чоловічок, узутий у лаковані чоботи, куди були заправлені галанці тонкого синього сукна (Т. Осьмачка);
Денис, взутий у гумові чоботи, скочив у воду і потяг човен за ланцюг (Л. Дмитерко);
Треба знати і господарські справи: які запаси овочів і картоплі лишились, чи вистачить їх на зиму, .. чи є паливо, як одягнуті і взуті вихованці, чи є підручники і зошити? (Б. Левін).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- взутий — взу́тий дієприкметник Орфографічний словник української мови
- взутий — (узутий), -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до взути. || у знач. ім. взутий, -того, ч.Той, хто має взуття на ногах. Великий тлумачний словник сучасної мови
- взутий — ВЗУ́ТИЙ (УЗУ́ТИЙ), а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до взу́ти. Серед мертвої тиші Йон чув, як калатало його серце, як ступали ноги, взуті в постоли (Коцюб., І, 1955, 240); Денис, взутий у гумові чоботи, скочив у воду і потяг човен за ланцюг (Дмит. Словник української мови в 11 томах