взутися

ВЗУ́ТИСЯ див. взува́тися.

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. взутися — взу́тися дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. взутися — див. взуватися. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. взутися — не в ті взу́тися, зневажл. Марно намагатися щось здійснити, зробити; нічого не вийде. (Феноген:) А хто при здачі буряків взяв з завода п’ятсот карбованців? (Ліхтаренко:) Я взяв. Та не докажеш, не в ті взувся! (І. Фразеологічний словник української мови
  4. взутися — ВЗУВА́ТИСЯ (УЗУВА́ТИСЯ) (надівати собі на ноги взуття), ОЗУВА́ТИСЯ розм. — Док.: взу́тися (узу́тися), озу́тися. Напомацки взувається (Докія) в чоботи (М. Стельмах); Спустивши з ліжка ноги, став узуватися (А. Головко); Неспокій підняв його з лави, примусив озутись у.. валянки (А. Іщук). Словник синонімів української мови
  5. взутися — ВЗУ́ТИСЯ див. взува́тися. Словник української мови в 11 томах