взутий
взу́тий
(узутий), -а, -е.
Дієприкм. пас. мин. ч. до взути.
|| у знач. ім. взутий, -того, ч.Той, хто має взуття на ногах.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- взутий — взу́тий дієприкметник Орфографічний словник української мови
- взутий — ВЗУ́ТИЙ (УЗУ́ТИЙ), а, е. Дієпр. пас. до взу́ти. Серед мертвої тиші Йон чув, як калатало його серце, як ступали ноги, взуті в постоли (М. Коцюбинський); // Який має взуття на ногах; забезпечений взуттям. Словник української мови у 20 томах
- взутий — ВЗУ́ТИЙ (УЗУ́ТИЙ), а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до взу́ти. Серед мертвої тиші Йон чув, як калатало його серце, як ступали ноги, взуті в постоли (Коцюб., І, 1955, 240); Денис, взутий у гумові чоботи, скочив у воду і потяг човен за ланцюг (Дмит. Словник української мови в 11 томах