Словник української мови у 20 томах

вибалок

ВИ́БАЛОК, лка, ч.

Невелика балка.

У глибоких вибалках, де було затишніше, підгодували коней (М. Стельмах);

Горить собі червоний глід в ярах, По вибалках, по балках в павутинні (М. Вінграновський).

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. вибалок — ви́балок іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
  2. вибалок — -лка, ч. Невелика балка.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. вибалок — див. низовина  Словник синонімів Вусика
  4. вибалок — БА́ЛКА (невелика продовгаста западина з пологими схилами, звичайно в полі, у степу); ВИ́БАЛОК, ВИ́ДОЛИНОК, ВИ́ДОЛИНКА рідше, ВИ́ЯРОК (перев, меншого розміру); ЛО́ЩИ́НА, ЛОЩО́ВИ́НА рідше (не обов'язково в степу чи в полі).  Словник синонімів української мови
  5. вибалок — ВИ́БАЛОК, лка, ч. Невелика балка. У глибоких вибалках, де було затишніше, підгодували коней (Стельмах, Вел. рідня, 1951, 796); Місцевість поблизу нашого дому була нерівна, з горбами й вибалками (Сміл., Сашко, 1954, 14).  Словник української мови в 11 томах
  6. вибалок — Ви́балок, -лку м. Отроги оврага, степной балки.  Словник української мови Грінченка