вибалок
ВИ́БАЛОК, лка, ч. Невелика балка.
У глибоких вибалках, де було затишніше, підгодували коней (Стельмах, Вел. рідня, 1951, 796);
Місцевість поблизу нашого дому була нерівна, з горбами й вибалками (Сміл., Сашко, 1954, 14).
Словник української мови (СУМ-11)