вибалочок

ВИ́БАЛОЧОК, чка, ч. Зменш. до ви́балок.

Он у вибалочку затишний гайок (Коп., Земля.., 1957, 33);

Кудря озирнувся на широкий луг.. Спинив зір на зеленавій паші у вузькому вибалочку (Ле, Ю. Кудря, 1956, 14).

Значення в інших словниках

1. вибалочок — ви́балочок іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
2. вибалочок — -чка, ч. Зменш.-пестл. до вибалок.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. вибалочок — ВИ́БАЛОЧОК, чка, ч. Зменш. до ви́балок. Он у вибалочку затишний гайок (О. Копиленко); Кудря озирнувся на широкий луг .. Спинив зір на зеленавій паші у вузькому вибалочку (Іван Ле).  Словник української мови у 20 томах