Орфографічний словник української мови

вибалочок

ви́балочок

іменник чоловічого роду

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. вибалочок — -чка, ч. Зменш.-пестл. до вибалок.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. вибалочок — ВИ́БАЛОЧОК, чка, ч. Зменш. до ви́балок. Он у вибалочку затишний гайок (О. Копиленко); Кудря озирнувся на широкий луг .. Спинив зір на зеленавій паші у вузькому вибалочку (Іван Ле).  Словник української мови у 20 томах
  3. вибалочок — ВИ́БАЛОЧОК, чка, ч. Зменш. до ви́балок. Он у вибалочку затишний гайок (Коп., Земля.., 1957, 33); Кудря озирнувся на широкий луг.. Спинив зір на зеленавій паші у вузькому вибалочку (Ле, Ю. Кудря, 1956, 14).  Словник української мови в 11 томах