вибалакатися
ВИ́БАЛАКАТИСЯ, аюся, аєшся, док., розм. Наговоритися досхочу, висловити все, що хотілося сказати.
Кукулик мовчав. Удавав, що дрімає, мружив в усміхові очі, давав вибалакатися всім (Загреб., День.., 1964, 50);
Якось ніяково промовляти секретареві осередку першому. Хай спочатку вибалакаються комсомольці (Донч., II, 1956, 118).
Словник української мови (СУМ-11)