виблиснути

ВИ́БЛИСНУТИ, ну, неш, док., чим і без дод.

Однокр. до вибли́скувати.

Десь у небі високо Шаблею між хмар Виблиснула блискавка (П. Дорошко);

Крізь гущавину парку виблиснули вогні садиби (Л. Смілянський);

Хлопець схопився з місця, .. стулив міцно губи, виблиснув очима, як крицею (С. Васильченко).

Значення в інших словниках

1. виблиснути — ви́блиснути дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. виблиснути — -ну, -неш, док., чим і без додатка. Однокр. до виблискувати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. виблиснути — БЛИ́СНУТИ (дати блиск, виділитися блиском), МИГНУ́ТИ, СПАЛАХНУ́ТИ підсил., ВИ́БЛИСНУТИ підсил., БЛИСКОНУ́ТИ підсил. розм., ПАЛАХНУ́ТИ підсил. розм.; ЗБЛИ́СНУТИ (слабко); ПРОБЛИ́СНУТИ (слабко крізь яку-небудь перешкоду); КРЕСНУ́ТИ (КРЕСОНУ́ТИ) підсил.  Словник синонімів української мови
4. виблиснути — ВИ́БЛИСНУТИ, ну, неш, док., чим і без додатка. Однокр. до вибли́скувати. Крізь гущавину парку виблиснули вогні садиби (Сміл., Сад, 1952, 136); Десь у небі високо Шаблею між хмар Виблиснула блискавка (Дор., Літа.., 1957, 146); Хлопець схопився з місця, ..  Словник української мови в 11 томах