виблиснути
ВИ́БЛИСНУТИ, ну, неш, док., чим і без додатка. Однокр. до вибли́скувати.
Крізь гущавину парку виблиснули вогні садиби (Сміл., Сад, 1952, 136);
Десь у небі високо Шаблею між хмар Виблиснула блискавка (Дор., Літа.., 1957, 146);
Хлопець схопився з місця, ..стулив міцно губи, виблиснув очима, як крицею (Вас., II, 1959, 55).
Словник української мови (СУМ-11)